"Дзеркало Коломиї" зустрілося з міським головою Ігорем Слюзаром після його нещодавніх відвідин Канади. Це вже вдруге очільник міста переймав заокенський досвід. Цього разу – з питань місцевого врядування. Навчання відбувалося у рамках проекту ПРОМІС ("Партнерство заради розвитку міст"). Проект передбачає обмін досвідом у розбудові демократичного суспільства. У Коломиї він діє від кінця 2015 року і триватиме до 2020 року, а впроваджується Федерацією канадських муніципалітетів за кошти уряду Канади. Разом з очільниками Івано-Франківська, Вінниці, Мелітополя та Енергодару Ігор Слюзар відвідав три міста – Оттаву, Ванкувер та Абботсфорд. Про канадський досвід, а також про те, коли запрацює Швайгофер, чи збудують сміттєпереробний завод та чиї вивіски демонтують у середмісті першими –  в інтерв’ю з міським головою. "З ДОРОГАМИ В КАНАДІ БІДА – ТАКІ ЗАЛАТАНІ, ЯК І В КОЛОМИЇ"  "У рамках проекту ПРОМІС відбувся обмін досвідом міських голів з місцевими муніципалітетами Канади, - розповідає "Дзеркалу Коломиї" на початку інтерв’ю Ігор Слюзар. – Вивчали систему управління, яка суттєво відрізняється від нашої, - там міські голови є політичними фігурами, а міські депутати, яких там зовсім мало, працюють на платній основі. У 140-тисячному Абботсфорді - вісім депутатів, які працюють на постійній платній основі.  Господаркою у місті займається не міський голова, а сіті-менеджери". "У наших українських реаліях міський голова займається і господаркою, і представницькими обов’язками, - повідомляє нам без особливого оптимізму очільник Коломиї.  –  Там функції розділені: сіті-менеджер наймається на сім років при каденції міського голови чотири роки. Розірвати контракт з сіті-менеджером практично неможливо, бо це вираховується в десятках тисяч доларів, і на такі видатки ніхто іти не буде". [caption id="attachment_66031" align="alignnone" width="1920"] Під час зустрічі з Послом України в Канаді Андрієм Шевченком, уродженцем Коломийщини.[/caption] - Що найбільше привернуло вашу увагу? - Чистота міст. Але вона залежить все-таки від мешканців - людина навколо своєї оселі має все тримати впорядковано. А от з дорогами в Канаді біда. У північній частині - в Оттаві – дороги латають, і виглядають вони так, як і в Коломиї. Зате там залучено дуже багато людей до прибирання, чого ми собі дозволити поки що не можемо. В Абботсфорді, за площею місто приблизно таке ж як і Коломия, в комунальній сфері працює 900 осіб. Цю кількість складають прибиральники, які використовують у роботі ще чимало сучасної техніки, все механізовано. Натомість у Коломиї цього року ми не справляємося з косінням. Багато опадів... Ми набрали людей втричі більше, ніж торік, але не справляємося. Бо косимо ручними косарками, а це, відповідно, забирає більше часу. - У Канаді ви вивчали практики у сфері адмінпослуг. Що плануєте запозичити для Коломиї?  - Наш ЦНАП нічим не відрізняється від ЦНАПу Оттави. У них, звісно, більша кількість послуг, але до цього ми теж рухаємося. Ми також зможемо надавати всі послуги. Єдине – нам потрібно нарощуватися поступово. Зараз приміщення дозволяє нам це робити, але знову ж таки не вистачає працівників. Тому на сесію виносили питання про збільшення штату ЦНАПу. Додали три адміністратори, оскільки держава запустила зараз повернення коштів зекономленої субсидії. А для нас це величезний потік людей, адже 6 тисяч сімей повертають собі кошти. А від жовтня ще додасться призначення субсидій, а це знову 12 тисяч сімей. Зараз у ЦНАПі працює 14 адміністраторів. Думаю, що з часом збільшимо  штат до 20-ти осіб. - Повернемося до ПРОМІСу, в рамках і за кошт якого відбулася ваша поїздка до Канади. Як оцінюєте реалізацію цього проекту в Коломиї та області? - Нашу область вихваляють за реалізацію проекту. Все-таки Віталій Вандич (координатор проекту в Івано-Франківській області, - ред.) - кваліфікований керівник зі значним досвідом. Напевне, зараз у реалізації ПРОМІСу найкраще виглядає саме Прикарпаття. Перших два роки в проекті триває навчання. Коломия веде чотири напрямки і практично зараз вийде на реалізацію п’ятого напрямку - співпраця із ЗМІ. [button color="" size="" type="square" target="" link=""]Проект ПРОМІС нам дає перші кошти на створення туристичного центру біля кінотеатру ім. Ірчана з інформаційним центром та вбиральнею. [/button] Проект ПРОМІС нам дає перші кошти на створення туристичного центру біля кінотеатру ім. Ірчана з інформаційним центром та вбиральнею. На реалізацію цього Коломия отримає 100 тисяч доларів. - Які ще перспективи відкриваються перед Коломиєю завдяки ПРОМІСу? - З допомогою проекту затверджено стратегію міста. Нам допомагають вишукувати ресурси на її реалізацію. Але ми теж паралельно працюємо над фінансовим питанням. Наприклад, у стратегії записано будівництво дамби. А з коштами на це через Міністерство екології нам допоміг народний депутат Андрій Іванчук. "СМІТТЄЗВАЛИЩЕ ПОРА ЗАКРИТИ – НА ЙОГО МІСЦІ ЗРОБИТИ ПРОМИСЛОВУ ЗОНУ" - Це була вже друга ваша поїздка до Канади. Під час першої ви переймали досвід стосовно переробки сміття. Коли в Коломиї почнуть вирішувати "сміттєве" питання? - Інвестори з міста Едмонтона (Канада) постійно приїжджають до Коломиї і тепер ведуть перемовини з районною радою щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Я наполягаю на тому, що в Коломиї треба закрити сміттєзвалище. Тому міська рада дала погодження на спільну участь у проекті з районною радою. Ми будемо його співфінансувати, всіляко сприяти, але тільки б смітник забрати з міста. - Тобто ви виступаєте за те, щоб сміттєзвалище, а згодом і сміттєпереробний завод, містилися у районі? - Так, а після закриття нашого сміттєзвалища провести там рекультивацію землі. На місці смітника може постати повноцінна промислова зона. Тепер там 30 га мертвої землі, яку можна оживити і з часом використати для розвитку міста. - На якому етапі перебувають перемовини щодо будівництва сміттєпереробного заводу? - Інвестори визначаються між нами і Тернополем. Там більший обсяг сміття, але більші проблеми з ділянкою під сміттєпереробку. А Коломийський район вже визначив для інвесторів дві ділянки. - В яких населених пунктах вони розташовані? - Не можу назвати. Інвестори зацікавлені в будівництві, готові вкладати тут кошти. Просять, щоб ми обов’язково заходили учасниками тих товариств. Щоб завод працював, зацікавлені і ми, і сільські ради. Для інвесторів головне, щоб сміття потрапило до них на завод, а не на сусідній, який планується в Івано-Франківську. Там почали працювати голландці, яким у меморандумі ми теж дали згоду. Я буду давати згоду всім, хто захоче будувати сміттєпереробний завод, тільки б у місті не було сміття. - За інформацією журналістів, на коломийському сміттєзвалищі щодня зсипають сміття приблизно 25 вантажівок мінімальною ємністю 10 м куб., що складає приблизно 91,3 тис. м куб. на рік. Проте, згідно з офіційними даними, обліковують лише приблизно 50 тис. м куб. Наскільки з такими обсягами ще вистачить коломийського сміттєзвалища? - Ще максимум на 5 років. Але якщо відселити три хати, то можемо користуватися сміттєзвалищем ще десь років зо 20. Але це невигідно для Коломиї, ми вбиваємо землю. "ШВАЙГОФЕР ЗАПРАЦЮЄ В КОЛОМИЇ НАСТУПНОГО ЛІТА" - Окрім Канади, ви нещодавно теж відвідали польське місто Ломжа. Які перспективи співпраці з ним? - З цим містом у нас на погодженні проекти щодо реалізації. Зокрема, проект реконструкції площі Шевченка-Відродження за 1 мільйон євро. Це мав би фінансувати Євросоюз. Але з боку українського уряду нам потрібне лобі у Варшаві, бо щороку пишуть майже сотню проектів, а обирають приблизно  п’ять. Просили Андрія Іванчука, щоб пролобіював від уряду наш проект. Ломжа – це, мабуть, єдине місто, з яким ми почали співпрацю саме з економічної частини. Бо, як правило. починаємо з художньої самодіяльності – неофіційні делегації їздять одна до одної, вивчають культуру… Тепер до співпраці з Ломжею потрібно залучити і спорт, і освіту, й культуру… - Ви згадали про інвестиції. Яка тепер ситуація з будівництвом деревообробного заводу, яке призупинили 2014 року? - У Коломиї "Швайгофер" (австрійська компанія, яка викупила в Коломиї майже 30 га під будівництво деревообробного заводу, - ред.) відновлює проект. Тривають останні погодження з "Укрзалізницею" щодо прокладання колій на майданчик "Швайгофера". До наступного літа завод мав би запрацювати. Швайгофер хоче брати в концесію ліси – так, як це роблять в Австрії. Але в Україні це не дозволяє законодавство.  Австрійці хочуть робити санітарну чистку лісів у важкодоступних місцях за європейськими стандартами. - Яка там кількість робочих місць? - 300. - У Румунії не дуже захоплені діяльністю "Швайгофера", який працює там від 2003 року. Що буде з лісом, коли в Коломиї запрацює завод і чи не платимо ми зараз занадто велику ціну? - В Радауці (Румунія) всі були задоволені. А так звану проблему розкручували у нас на центральних каналах. Фірма працюватиме так, як дозволяє законодавство України. Це є найбільша компанія в Європі з переробки лісу. "Швайгофер" 150 років ріже ліс в Альпах. Але там ліс росте й досі. Бо його насаджують, а в нас тільки ріжуть. Лісгоспи щось садять, лиш ніхто не знає де і що… До нас приїжджав один з очільників міста з Польщі, який має у власності 5 гектарів лісу. І він розповів, що наступного року планує зрізати 25 дубів через їхній проблемний стан, і назвав нам суму, яку він заробить на тих 25-ти дубах. Мовляв, йому цього вистачить, аби утримати 5 гектарів лісу. Бо там перевіряють, в якому стані перебуває територія. Це тільки в нас можна виїхати в Коломийський район і без дозволу вирізати товарний дуб. І за це ніхто не понесе покарання. - Від 1 липня в Коломиї діють нові правила встановлення вивісок. Обіцяли, що через два тижні, тобто десь від 14 липня, у середмісті демонтовуватимуть вивіски, які не відповідають правилам. Але досі цього не відбулося… Ви самі вірите в те, що в середмісті можна змінити хаотичні вивіски на вітринах? - Змінити – не знаю, але ліквідувати можна. Днями ми плануємо вийти у середмістя і перші вивіски, які не відповідають новим правилам та найбільше ріжуть око, демонтуємо. За день до того попередимо про демонтаж. Найбільше всіх нас цікавить вітрина за пам’ятником Шевченка. Кричущий випадок. Повірте, цього разу з вивісками ми доведемо справу до пуття. Читайте також: Коломийські вітрини без рекламного хаосу. Частина сьома - Торік у Коломиї не склалося з аукціонами з продажу комунального майна, відповідно, до бюджету не потрапила чимала сума коштів. Як цього року з торгами? - Торік ми навіть не змогли провести процедуру. Про кожен аукціон треба було дати оголошення на сайті Держкомзему, а сайт не працював… - На скільки цього року вже продано приміщень? - Ми виконали план на цей рік. Продали приблизно на 10-11 мільйонів гривень. З більших об’єктів – це гуртожиток медучилища, що на площі Шевченка. Вже навіть на містобудівній раді узгодили на майбутню будову. Теперішню треба зносити, вона не є цінною забудовою. Містобудівна рада прийняла рішення піти в хайтек, там мають звести сучасну будівлю, яка не прив’язана до тих старих будівель, бо вони самі по собі не цінні, і зробити вкраплення сучасної моделі. На фото виглядає гарно. - Відомо, що цього року міська рада планує продати земель на 20 мільйонів гривень. Куди вторговані кошти будуть спрямовані? - Кошти всі розписані в бюджеті розвитку. З великих об’єктів – це будівництво водноспортивного комплексу. Туди треба виділити 6,5 мільйона гривень з міського бюджету. Ще на 2 мільйони починаємо будівництво спортзалу у природничо-математичному ліцеї. Тепер оголошуємо тендер на виконання цих робіт. - Ви згадали про водноспортивний комплекс. Які роботи будуть проведені цьогоріч? - Цього року з державного бюджету нам виділили 29 мільйонів 822 тисячі 842 гривні, в чому допоміг народний депутат Андрій Іванчук. Крім того, ще є згадані 6,5 мільйона з міського бюджету. Також паралельно йдуть перемовини з нардепами-мажоритарниками, які мають доступ до фонду соціально-економічного розвитку, щоб могли теж виділити нам кошти на проект. Поки що прізвища народних депутатів називати не будемо. Вже тоді, коли вони приймуть остаточне рішення. Можу тільки сказати, що будівництво водноспортивного комплексу – це спільний проект міжфракційного об’єднання "Прикарпаття". Тобто там задіяні всі депутати, які родом з нашого краю. - На якому етапі зараз перебуває реконструкція площі перед "Писанкою"? Земельну ділянку поряд віддали у користування без аукціону… - Справа з тією землею зараз у судах. Тому ми відклали реконструкцію, поки підприємці не вирішать питання щодо будівництва. Якщо ми зараз реконструюємо площу, то підприємці не зможуть там нічого будувати, бо не буде доступу до земельної ділянки. Тому чекаємо, коли завершиться судова тяганина. Шкода, бо звідти ми очікували великі надходження до бюджету. Тільки фонд соціально-економічного розвитку мав дати понад 2 мільйони гривень. Окрім того, цього року буде виставлена на продаж наступна земельна ділянка – одразу за тією, про яку йдеться. Вже в серпні затверджуватимемо ціну на неї. А ціна буде нескромною… "ПОКИ Я СИДЖУ В ЦЬОМУ КРІСЛІ, ЗА ВОДУ КОМПЕНСОВУВАТИ НЕ БУДЕМО"  - На завершення – про тарифи. Подорожчання води, збільшення квартплати, тарифів на паркування та проїзд у маршрутках… Це все сильно вдаряє по кишені громадян нашого міста. Чим були зумовлені підняття цін? Давайте розпочнемо з тарифів на водопостачання та водовідведення. Чинний тариф зараз становить 17,21 грн. - Рішення про підвищення тарифів на воду прийняла Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Ми зможемо компенсувати по тарифу лише тоді, коли рішення вийде на утвердження через міську раду. Але поки я сиджу в цьому кріслі, нічого не будемо компенсовувати. Коломиянин має цінувати воду, економлячи її. - Тепер щодо тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Спочатку коломияни платили більшу ціну, поки не втрутився Антимонопольний комітет… - Ми справді спочатку врахували не той показник, що треба. Річ у тім, що комерційна нерухомість не враховувалася при розрахунку квартплати. Ми силовим методом її внесли до загального метражу будинків і, відповідно, це дало змогу зменшити тарифи для мешканців, а весь тягар ліг на комерцію. Антимонопольний комітет показав нам правильну дорогу. Всі зайво сплачені кошти коломиянам повернуті. У березні на виконкомі ми суттєво зменшили квартплату у будинках, де є комерційні приміщення. Зараз тариф на квартплату вже не є актуальним, бо всі будинки, які створили ОСББ, самі собі визначають тариф. А для тих, що на конкурсі, обиратимуть управляючі компанії, якраз за тарифами й визначать переможців. Хто дасть меншу ціну, той виграє. Іншого шляху, як створити товариство співвласників, - немає, і дуже швидко з управляючими компаніями це стане зрозуміло. Бо тарифи в управляючих компаній будуть рости ще швидше, ніж будь-де. Якщо в нас, у міськраді, є політична складова, то в компаніях ніхто на скарги коломиян щодо цін дивитися не буде. Це комерційні фірми. Вони хочуть отримувати прибуток. Тому єдина дорога – це ОСББ. Тут іншого шляху нема. - Що змінилося після збільшення вартості паркування до 10 гривень? Чи не стали водії ще більше уникати сплати за місце? - Тариф потрібно було підняти, щоб покрити оплату праці паркувальників. Економічно обґрунтований тариф – 10 гривень 44 копійок. У нас проблема в законодавстві щодо паркування. За кордоном чек під вікном є фактом оплати. Минулої зими ми поїхали в Ленцбурґ (Швейцарія). Міста не знаємо, автівку поставили на парковище, оплативши послуги. Але платити можна за максимум дві години. Так зроблено навмисне, щоб кожних дві години повертатися до паркомату. Ми залишили машину і пішли, а оскільки міста не знали, то не змогли швидко повернутися. Спізнилися на 15 хвилин і отримали 25 євро штрафу. А в нас біля кожного паркомату мусить стояти працівник, якому треба платити зарплату. Тобто недисциплінованість наших водіїв призводить до додаткових витрат. Коли чек під вікном стане фактом сплати, тоді і паркування стане дешевшим. Бо не треба буде тримати на зарплаті працівників. Тоді перевіряла б усе Муніципальна дружина, виписуючи штрафи за несплату. У нас, зазвичай, дотримуватися дисципліни змушують тільки завдяки радикальним методам. Вікторія МАРТИНЮК Фото: Андрій КАНЯ