ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

На Франківщині всьоме відбувся бал для людей з обмеженими фізичними можливостями. ФОТО

14 листопада  в ресторані «Палац Ярослав», що у Тисмениці, відбувся VII Мальтійський Приятельський бал для людей з обмеженими фізичними можливостями, організатором якого є БО «Мальтійська Служба Допомоги».

Дійство урочисто відкрили майже півсотні пар під мелодію традиційного полонезу, яку виконував муніципальний естрадно-симфонічний оркестр під керівництвом художнього керівника Валерія  Чикириса, повідомляється на сторінці МАЛЬТІЙСЬКА СЛУЖБА ДОПОМОГИ Івано-Франківська.

Неймовірну атмосферу вечора доповнював талановитий ведучий Захар Кочерга. Елегантні дами у вишуканих вечірніх сукнях, кавалери у костюмах при краватці чи метелику вальсували залою, надихаючи всіх своїми витонченими рухами, плавними балансе та щирими посмішками.

 Особливістю цього балу є те, що учасники - молоді хлопці та дівчата на інвалідних візках. Саме їхні особливі, ніжні, справжні танці приковували увагу глядачів. Адже найперше танцюють вони душею.

Організатори заходу підготували цікаву та захоплюючу програму: танець волонтерів та «Романтиків», класичні та сучасні інтерпретації бальної програми (вальс, мазурка, падеспан, віденський вальс), різноманітні майстер-класи та танцювальні ігри.

Кульмінацією вечора стало обрання короля та королеви балу – Ігоря Сисака та Оксани Кузнецової.

 Переможці виконали свій тріумфальний танець та отримали безліч подарунків.

Таким неймовірним був вечір 14 листопада для всіх учасників VII Мальтійського приятельського балу для людей з обмеженими фізичними можливостями. Хоча й багато пересічних громадян ще й досі дивується танцям на візку, люди з обмеженими можливостями щоденно доводять, що насправді нічим не відрізняються від інших.

Їхні можливості вражають, а сила духу викликає захоплення. Незважаючи на обмежені рухові можливості, вони намагаються жити повноцінним різностороннім життям. Щодня підтверджуючи свою волю до життя, вони здобувають освіту, працюють, створюють сім'ї, подорожують, беруть участь у прощах і таборах, сплавляються по Дністру, займаються спортом, зростають духовно і культурно...

Вони вже вкотре демонструють, що танцювати так, щоб перехоплювало подих, можна навіть на інвалідних візках!