Нема сумніву, що такий альбом з сімейними фотокартками чи для щоденникових записів стане для родини пам’ятною річчю й передаватиметься нащадкам. Щось подібне виготовляли ще за Австро-Угорщини, коли кожна найбуденніша річ робилася надійно, любовно й без поспіху.
Читайте також: Від кузні до ресторану: у Матеївцях Назар Волощук з власної хати поряд з кузнею зробив гриль-бар з готельними номерами. ФОТО
Від заготівлі молока до виробництва твердих сирів: на Коломийщині створюють фермерське господарство
Цікаво, що ідея зайнятися виробами зі шкіри прийшла до хлопців одночасно й несподівано. Цікаво й те, що один має диплом інженера, другий – диплом стоматолога, третій – диплом психолога.
Знайомтеся: Ігор Чоборяк, Микола Балабан, Богдан Дорундяк. Узагалі-то Богдан каже, що ідея опанувати шкіру найперше замаячіла у Миколиній голові.
Розмовляємо з Богданом – найбородатішим з бородатих друзів. (Окрема сторінка його життя – робота за контрактом у Китаї).
"При великому бажанні усьому можна навчитися, якщо є голова на плечах і руки правильно ростуть, – запевняє Богдан. – Про шкіру ми зібрали геть усю інформацію, яку лише можна було відшукати і в інтернеті, і поза інтернетом. Першим ділом з’ясували, що саме будемо зі шкіри виготовляти, аби воно приносило задоволення нам і тим, для кого шитимемо речі.
Другим ділом визначилися, що виготовлятимемо не ширвжиток, на якому можна швидко заробити, а речі мистецької вартості і в невеликій кількості. Звідси виплив чіткий принцип: жодного комерційного проекту.
Довго шукали шкіру, їздили по різних заводах. Установка була лише на найкращу якість. А щоб ви знали, найякісніший матеріал ніхто не квапиться тобі продати, і тут навіть у грошах не розходиться. Та ми таки знайшли підхід до одного виробника шкіри і він погодився її малими партіями нам продавати. Це шкіра 1-го гатунку, вироби з неї ідуть виключно на експорт".
І створили бородані перший свій виріб – гаманець.
На порізку шкіри, склеювання й шиття витратили чотири години. Швидше не виходило, адже усе робиться вручну, ніякої тобі механіки.
Кожен окремо спробував його поносити в кишені. Зшили ще декілька й подарували родичам. Потім зібралися на "консиліум", на якому врахували всі недоліки й сильні сторони виробу, зручності й незручності носіння та користування. Плюс – естетика.
"Китайці гарують, як прокляті, у три зміни, – ділиться враженнями від роботи у Піднебесній Богдан. – Але там ніхто не вимагає якості й краси, самий ерзац, тобто підміна справжності. Зате заохочуються масовість і темп.
Нам, українцям, такий шлях не підходить, інакше постійно перебуватимемо на задвірках світової економіки й культури. Від своєї ж роботи ми, скажу сленгом, ловимо кайф. Нікуди не квапимося, клієнтів не шукаємо, вони самі нас знаходять. Шиття займає багато часу, нитка груба, гаманець не розірвеш руками. Попробуйте самі. (Пробую. – Авт.). Сильніше!.. Ось бачите".
"Фабрика бородатих друзів" планує дещо розширити своє виробництво, навчати й залучати до роботи майстрів. Можливо, візьмуться за пошиття сумок. Однак, при будь-яких, навіть найсприятливіших, обставинах конвеєрне виробництво тут не передбачене. Хлопці дотримуються правила: мало, зате якісно й красиво.
"Не знаю, як піде далі. Наразі робота зі шкірою – наше хобі", – робить висновок Богдан.
Сторінка Bearded Friends Factory у Фейсбуці: https://www.facebook.com/BeardedFriendsFactory
Читайте також: Квіткове ельдорадо на Валовій: як працює студія декору та флористики “Flora Decor”. ФОТО Читайте також: Топ-менеджер ковбасної індустрії. ФОТО Читайте також: До автосервісної компанії трьох товаришів на Коломийщині привела юнацька мрія. ФОТО Читайте також: Фермер і підприємець Микола Томенко з Печеніжина 18 років займається бджолярством: “Це найчесніший і найздоровіший вид діяльності”. ФОТО Читайте також: Екологічно чисту продукцію зі Спаса продають в Прибалтиці та Канаді: історія успіху