Рік тому в Коломиї відбулося відкриття відновленої дзвіниці біля храму святого Йосафата. Зініціював і втілив проєкт народний депутат Андрій Іванчук і заснований ним благодійний фонд «Покуття». Відтоді дзвіниця з карильйоном щодня тішить коломиян і гостей міста своїм дзвоном. Пригадаймо, як усе починалося крок за кроком.

1 березня. Закладено капсулу під будівництво дзвіниці.

"Будівництво дзвіниці - це відновлення нашої історії, - наголосив правлячий Архієрей Коломийської єпархії УГКЦ Кир Василій (Івасюк). - Дзвони кличуть людей. Вони не дзвонять, вони промовляють. Хтось іде до шлюбу, захисники повертаються зі Сходу України - дзвони по-іншому говорять".

"У мене була  мрія повернути цю будівлю, щоб вона повернулася в те русло, яке розпочалось 1772 року, як свідчать історичні дані. І перебудовуючи тоді ще магазин, хотів повернути будівлі давній вигляд італійського архітектора Меретина, який проєктував цей костел. Але чого не вистачало цій церкві, то це дзвіниці, яка колись тут була споруджена... Щоб містяни чули її звучання, та щоб той звук дзвонів долинав до центральної частина міста. Сьогодні багато політиків вкладає кошти в білборди по всій Україні, і я дякую депутату Верховної Ради Андрієві Іванчуку, коломиянину, що він не в білборди вкладає гроші, а в наше місто, хоче надати архітектурної привабливості тим будівлям, що є збережені, і тим, які потрібно поновити", – отець Володимир Касіян, парох церкви св. Йосафата.

5 квітня. Перший місяць роботи.

"На цьому етапі будівництво випереджає графік. Фірма-підрядник є насправді професіоналом у своїй справі та викладається по максимуму. Працівники працюють з 8 ранку до 6 години вечора щодня.  Зекономлений час ми плануємо витратити на налаштування системи карильйонів, яка вимагає кропіткої роботи та займає багато часу", - розповідає відповідальний за проєкт Назарій Тодорів.

"Кожен з нашої бригади робить усе, що у його силах, оскільки розуміє, що дзвіниця повинна бути побудована в стислий термін. На нас лежить велика відповідальність перед коломиянами та церквою. За 31 день ми встигли вирити котлован, провести трамбування різними шарами піску та щебеню, - розповідає прораб Віталій Гуменюк, - також ми залили монолітний фундамент та розпочали відливати стіни дзвіниці. Це важливо, адже уся дзвіниця має бути суцільною металобетонною конструкцією, яка має міцно стояти століттями".

11 квітня. Колони першого поверху готують до заливання перекриття.

Все у швидкому темпі - так вже 42-ий день. Щоденно працює по 10 людей, щоб встигнути завершити дзвіницю до храмового свята Коломиї.

Наступний етап - заливання перекриття першого поверху.

16 травня. «Екватор» будівництва.

Об’єкт набуває характерних обрисів і стає зрозумілим вживу, як виглядатиме будівля. Основні бетонні роботи практично виконані. Впродовж двох місяців у споруду залили 73 м3 бетону та зв’язали 7 тонн арматури.

"Загальні бетонні роботи виконані на 85%. Якщо дозволятиме погода, то за два тижні ми перейдемо до даху дзвіниці і робитимемо фасад. Пізніше вже будуть вмонтовувати дзвони", – казав прораб Віталій Гуменюк.

23 травня. Етап бетонних робіт завершено.

Близько восьми тонн металу та 100 кубічних метрів бетону знадобилося для зведення споруди за 83 дні.

8 червня. Встановлення даху та роботи над фасадом.

Фасад будівлі схований від очей за захисною сіткою, але під нею тривають активні роботи. Майстри створювали декоративні елементи фасаду дзвіниці та робили дах будівлі.

17 червня. Завершальна стадія.

Підготовка фасаду до нанесення фактури, опісля - ґрунтування. Паралельно тривала робота над дахом дзвіниці.

"Сьогодні вже закінчуємо встановлювати дерев’яний каркас, залишиться тільки встановити металоконструкцію даху. Що стосується електричних робіт - вони теж зроблені. На цьому тижні працюватимемо з гранітом, опісля перейдемо до встановлення  металевих сходів", - казав тоді виконроб Віталій Гуменюк.

Додатково майстри використовували пінопласт, проте не для утеплення споруди, а для її рельєфності:

«Дзвіниця буде красивою, ми намагаємось підкреслити її архітектуру, яка повністю відповідатиме архітектурному стилю церкви».

Зі слів Назарія Тодоріва, за декілька днів в Україну мали привезти дзвони з Нідерландів, які спершу відправлять до Києва на монтаж, а вже згодом до Коломиї привезуть цілу карильйонну систему.

28 червня. Фасад пофарбовано.

Будівництво підходить до завершення.

8 липня. До Коломиї привезли дзвони з Голландії.

Найменший із дзвонів важить 5 кілограмів, найважчий – близько пів тонни. Загалом - 51 дзвін.

Частину дзвонів підняли на дзвіницю, пізніше встановлювали й систему управління карильйоном.

"Я вражений тим, наскільки гарно виконана робота. Найбільший дзвін, який важить ледь не пів тонни, має унікальне гравірування "Дзвін Апостола Андрія Первозванного". Його встановлять внизу, під вікном, - його буде видно всім перехожим. В такий час згадуються слова владики Василія, що час мине, а добрі справи залишаться. І ці дзвони прослужать сотні років нашому рідному місту", - зазначив Андрій Іванчук, ініціатор створення благодійного фонду "Покуття", який і спорудив дзвіницю.

10 липня. Незабаром на дзвіниці зазвучить карильйон.

Дзвони монтували київські спеціалісти під керуванням братів Леоніда й Сергія Ботвінків.

- За фахом я інженер-електронік, брат – конструктор, - розповідає пан Леонід . - Ми обидва працювали за Союзу на авіаційному заводі. 20 років тому нам запропонували відтворити за встановленими зразками інструмент зі дзвонів для Михайлівського собору в Києві, показали відеофільм про карильйон і ми взялися до роботи. Доля нас закинула в Бельгію, місто Мехелен, де є найвідоміший в світі карильйон й Королівська школа гри на ньому. Там навчання триває 5 - 6 років. Система гри досить складна. Ми з братом за якийсь час освоїли всю механіку й електроніку, закладену в інструменті, й почали їх виготовляти в Україні. Після Києва нас запросили створити карильйон у Гошівському монастирі. Потім збудували ми його на Аскольдовій могилі в Києві. Розробили власну систему керування дзвонами – електронну й механічну (за допомогою клавіатури)…

Наявність такого інструмента в Європі вважається свідченням високої культури й заможності міста, - стверджує майстер. В Україні є таких карильйонів п’ять, у Коломиї - шостий. Дзвони виготовлені на 80 відсотків з бронзи, решта – олово з різними домішками.

18 липня. Урочисте відкриття.

Спорудження дзвіниці, яка дуже схожа до первісної, тривало трохи більше чотирьох місяців. Вона вже встигла стати новою візитівкою міста.

«Це - найменше, що я міг зробити для міста. Це відновлення справедливості, повернення того, що в нас забрали. Дзвіниця трішки не така як була колись, але ми її будували в ногу з новими технологіями. Вона - унікальна, бо має карильйон. Три роки тому ЮНЕСКО внесло карильйон до нематеріальної спадщини. Ці дзвони відображають 4 октави, тож карильйон може грати будь-який музичний твір. Дуже тішить, що вже кілька років у першій  музичній школі працює клас карильйону. Можливо тут, у Коломиї, народяться карильйоністи, які прославлятимуть наше місто на цілий світ".

З того часу коломияни і гості міста можуть чути мелодії карильйону щоденно о 12:00, у вихідні перед літургіями та на свята. А ще тут проходять репетиції учнів класу карильйону Коломийської ДМШ № 1.

До теми: Благодійний фонд "Покуття" продовжує втілювати заплановані проєкти. ФОТО, ВІДЕО