18. КАРЛО І (справжнє прізвище — Карло Франц Йосиф Людвіґ Губерт Джордж Марія фон Габсбурґ-Лотрінґен; (1887 — 1922, перепохований в імператорському склепі у Відні, 2008 р.) — останній імператор Австро-Угорщини (1916 — 1918 рр.), король Богемії, Угорщини, король Галичини та Володимирії з династії Габсбурґів, блаженний Римо-Католицької Церкви.

Восени 1911 р. одружився з принцесою Зитою/Зітою з французького артистократичного роду Бурбонів-Парма, а навесні 1912 р. молода пара приїхала до Коломиї. 17 квітня 1912 р. архікнязь Карло, тоді майор Австрійської армії, на чолі екскадрону 7-го драґунського полку в’їхав до Коломиї. Очевидці повідомляють, що такого здвигу людей місто не пам’ятало.

Висока віденська пара замешкала на вул. Євангелистській, тепер вул. Б. Хмельницького, у спеціальній віллі своїх далеких родичів. За переказами, містяни дуже сподобали собі архікнягиню Зиту, яка періодично з’являлася на ринку та добре платила жінкам за куплені харчі. Про перебування високого гостя в Коломиї постійно писала місцева, крайова преса і столична преса, побачила світ листівки на тему перебування Карла й Зити в Коломиї. Перебування високої віденської пари обростало різними чутками й побрехеньками, які ширилися Коломиєю й околицями.

А 12 вересня 1912 віденська пара вирушила з Коломиї через Львів на Відень. Тобто, в Коломиї Карло І з дружиною перебували не цілих півроку, періодично виїжджаючи з міста.

Відома Вистава домашнього промислу в Коломиї (21-30 вересня 1912 р.) відбулася під протекторатом архікнязя Карла і архікнягині Зити. Висока пара відвідала цю виставку, де вподобала багато експонатів.

Карло І був ще в Коломиї під час Першої світової війни: 19 квітня 1915 р. перебував тут разом з дружиною; 29 липня 1917 р. переїжджав через Коломию у супроводі кількох генералів, де на Ринку його вітали члени міської громади. Після півгодинного перебування в Коломиї цісар Карло І виїхав з генералами в напрямку Заболотова на фронт.

Коли 21 листопада 1916 р. помер цісар Австро-Угорщини Франц Йосиф, то Карло став імператором. А 11 листопада 1918 р. Карло І на вимогу провідних австрійських політиків підписав зречення від престолу. Помер з розп’яттям у руках та словами: «О, Ісусе!». Римський папа Іван-Павло ІІ 3 жовтня 2004 р. офіційно проголосив Карла І блаженним «за творення миру і вірність Христови у вигнанні та хворобі». Карло І залишився символом правителя-християнина, чого не могли йому простити європейські володарі, які були далекі від християнських чеснот.