У Спасі воліли б хазяйнувати самі. ФОТО

3 Липня 2017

Спас - село обсягом чималеньке, з населенням у три тисячі душ. Розтягнуте по трасі на 12 кілометрів. "Зшиває" Косівський район з Коломийським в обхід Стопчатова, Яблунова й Уторопів. Земля тут багата полями, сінокосами, пасовищами, садами, трьомастами гектарами сільськогосподарських угідь. Люди займаються бджільництвом, вирощують малину, працюють на землі тощо. А ще має Спас особливе багатство й водночас головний біль - добротний ліс, який, однак, громаді не належить, а належить Коломийському лісгоспу. "Лісгосп так хазяйнує у нашому лісі, що недалекий той час, коли нам у власність повернуть одні пеньки, аби ми їх корчували. Понакладали пилорами й масово нищать і вивозять наше багатство!..", - скаржаться мешканці. Чого б ліс не повернути сільраді, або розпаювати між жителями? Але "не лісом єдиним", лісова тема, то окрема гостра тема. Мова в цьому нарисі про інше, - про те, як у Спасі розглядають грядущу територіально-адміністративну реформу в своєму селі. Скажемо відразу і навпрямки, - розглядають без ентузіазму і завзяття. - Правду кажучи, - зізнається сільський голова Микола Гаврилюк, - нам було б краще, аби нічого не ліпити докупи. Наше село є цілком самодостатнім. Маємо майже мільйон гривень наповнення бюджету. Основні доходи від акцизного й земельного податків. Проживають у нас тридцять підприємців, функціонує десять магазинів. А якщо зуміємо використати всі наявні ресурси і якщо зміниться у державі система кредитування, то заживемо заможно самі.

Читайте також: Екологічно чисту продукцію зі Спаса продають в Прибалтиці та Канаді: історія успіху Ні, не слід робити хибних висновків, буцімто сільрада у Спасі так уже противиться запропонованій Кабміном схемі реформ. Жити за старим розкладом надалі не вийде ніяк. Держава попросту позакриває фінансові краники. Сільрада в курсі й уже надсилала рішення своїх сесій з пропозиціями об'єднатися з ними в єдину ОТГ до ближніх населених пунктів - Ковалівки, Трача. Вивчалася думка також мешканців Микитинців і Пістиня на громадських слуханнях. Так, скажімо, більшість микитинчан воліли б приєднатися до Спаса. Разом з тим, наразі жодне з перерахованих сіл своєї офіційної згоди не дало.

Новий голова Микола Гаврилюк - чоловік "ще того" гарту, працював директором радгоспу "Косівський", відтак - головою спілки селян того ж колективу, так що селянську господарку знає не за друкованими посібниками. Тому не надто покладається на майбутні субвенції, які потечуть в казну внаслідок утворення ОТГ . Вважає, що довгострокова перспектива з субвенціями доволі сумнівна. - Нам необхідно спершу провести інвентаризацію земель, - ділиться планами голова, - і створити нормальне фермерське господарство. Те ж, котре тепер зареєстроване, користі не дає. Мало того, його керівник має борг перед сільрадою 54 тисячі гривень і віддавати його не квапиться. А угіддя у нас обробляє фірма "Оскар".

Працювала раніше у Спасі потужна цегольня, яка випускала за літній період півтора мільйона штук цегли. Її свого часу "розбазарили", як і багато інших заводів на вітчизняних теренах. Однак, "фенікс піднімається з попелу": вже ведуться перемовини з іспанцями, є обладнання для запуску на трьох гектарах території нового цегельного заводу на старому місці. Саме ж місце ідеально придатне для виробничого промислу. За пару кроків знаходиться газова свердловина, її лише слід привести до порядку й розумно використовувати з максимальною віддачею та користю як для майбутнього цегельного підприємства, так і для села загалом.