Не треба плутати минуле та пам’ять. Минуле – це тягар. А пам’ять – це факел по дорозі в майбутнє. Про це під час церемонії підписання Декларації про створення "Меморіального центру жертв Голокосту "Бабин Яр" заявив Святослав Вакарчук – член ініціативної групи про створення меморіалу, пише Zik. "Моя прабабця, Євгенія Федорівна Пастушенко, за свою молодість перенесла два геноциди: спочатку вона ледве не загинула від голоду під час Голодомору, а потім пережила Голокост. Пережила, ховаючи у себе протягом усієї окупації, єврейську сім’ю. Всі вони вижили і залишилися друзями до кінця життя", – розповів Ваакарчук. Він наголосив, що Бабин Яр – перший і один з найстрашніших проявів Голокосту, символ цинізму і зла, що не має меж. "Сьогодні наше завдання не тільки засудити це зло, а й зробити так, щоб більше воно ніколи не повторювалось, – зазначив С. Вакарчук. – Меморіал, який закладається сьогодні, має стати центром осмислення, центром пошуку, центром спільного майбутнього. Він має об’єднати пам’ять про всіх загиблих в Бабиному Яру: євреїв, ромів, українців та всіх жертв незалежно від крові чи походження". С. Вакарчук закликав всіх представників українського громадянського суспільства, українську владу приєднатися до створення та розбудови меморіалу. "Пам’ять про Бабин Яр – це наріжний камінь, що має привести нас до міжнаціонального діалогу. Своїм внеском, словом і ділом, ми повинні зробити так, щоб більше не залишилося простору для непорозумінь, подібних до того, що сталося під час промови президента держави Ізраїль Рівліна в стінах українського парламенту. В його словах читався персональний погляд на минуле. Ми ж чекаємо від роботи меморіалу вироблення спільного погляду на майбутнє!", – зазначив С. Вакарчук і додав, на його думку, сьогодні доречним як ніколи, будуть слова іншого президента Ізраїлю, легендарного і видатного Шимона Переса, який помер вчора. Рік тому в Києві він сказав: "Не намагайтеся вирішити проблеми минулого. Просто вчіться, щоб не повторювати старих помилок". "Не треба плутати минуле та пам’ять. Минуле – це тягар. А пам’ять – це факел по дорозі в майбутнє, – додав від себе С. Вакарчук. – Нехай Меморіальний центр жертв Голокосту "Бабин Яр" стане одним з вогників нашого факелу, що приведе нас в майбутнє добра, людяності, взаєморозуміння та процвітання". Він пообіцяв, що зробить все, аби меморіал запрацював і запрацював достойно. Заради пам’яті про мільйони загиблих. Заради тисяч тих, хто вижив. Заради тієї єврейської сім’ї, яку врятувала його прабабця, українка Євгенія Федорівна Пастушенко.