''Коли паде дощ – затікає. Якщо пройтися подвір’ям і подивитися на всі будівлі, то видно, що вони в дуже поганому стані'', – саме з цих слів розпочинає нашу розмову лікар екстреної медичної допомоги Петро Васкул.
І справді, проблеми є. Зайшовши на подвір’я медичного закладу, відразу впадають у вічі будівлі, яким вже понад сто років. Завідувач господарства пан Микола каже, що центральний будинок – з 1898 року. Колись це була приватна будівля. До слова, у 1990-х роках приїжджали поляки і казали, що вони є власниками. Але після огляду будівлі вирішили, що вона їм не потрібна, Дзеркало медіа.
Петро Васкул додає, що є й старші будівлі, але для доведення їх до належного стану потрібні відповідні кошти, а їх практично немає. Кошти не дають або ж відтерміновують. Міська рада не може допомагати центру, бо ж екстрена медична допомога не в їхньому підпорядкуванні.
''З 2014 року, коли був створений обласний центр екстреної медичної допомоги, ми перейшли в його підпорядкування і, відповідно, зараз нас фінансує обласний бюджет. Я звертався, як депутат, до міської ради за допомогою, тому що ми працюємо в Коломиї. Але відповідь конкретна і чітка: ''Ви фінансуєтеся з обласного бюджету, а з двох бюджетів відразу не можна'', – каже пан Петро.
За благоустрій в екстреній допомозі дбає пан Микола. Працює тут уже 7 років. У його обов’язки входить догляд за територією, будівлями, косметичний ремонт – побілка, фарбування тощо.
''Щось трохи своїми силами робимо, трохи допомагають з Івано-Франківська. Окрім старих будівель, ще однією великою проблемою є опалення. Воно тут пічне, дуже потрібне газове'', – зауважує завгосп.
Петро Васкул працює у ''швидкій'' вже 35 років. Спочатку був дільничним лікарем на Рівненщині, проте повернувся до рідної Коломиї. Зразу думав, що в екстреній медичній допомозі тимчасово, але, як виявилось, – надовго.
''Тут справді можна проявити себе лікарем. Бо у дільничного багато роботи з паперами, а тут – більше практики. Спочатку було трішки тривожно, бо працюєш на публічному місці з людьми. Рік-другий минув, набрався досвіду, відчув себе впевнено'', – каже Петро Васкул.
Лікар каже, що однією з найбільших проблем у роботі є нерозуміння з боку людей. Часто бувають скарги, які не є обґрунтованими. За словами пана Петра, за його 35-річний досвід з кожним роком ставлення до медика та до бригади екстреної медичної допомоги стає все гіршим. Люди не розуміють складності цієї роботи.
''За роки роботи навчився вже цього не чути і не бачити, найголовніше – не відповідати'', – каже пан Петро.
Останні роки не вистачає лікарського персоналу. Робота важка, цілодобова, по змінах. Найважчий період – ніч. Серед лікарів – великий відсоток пенсіонерів. Петро Васкул каже, що молодь приходить, працює рік-два, знаходить щось краще і йде. Багато виїжджає за кордон. Зараз багато молодих фельдшерів, які приходять на роботу практично без досвіду після отримання спеціалізації. Але зараз центр має налагоджену роботу у сфері навчання, тому через деякий час вони вже стають спеціалістами.
Щодо транспорту, то у Коломийському центрі екстреної медичної допомоги є кілька нових машин. Нещодавно отримали два автомобілі в подарунок від польських колег. Крім цього, ще є дві ''швидкі'' від Міністерства охорони здоров’я. Решта – залишки з минулого століття, яким понад 20 років. До слова, не вистачає водіїв через невисоку заробітну плату.
Ярина БАЛАБАНИК