Ферментація, або заквашування — це стародавня біотехнологія. Вона поширена в Європі та Азії. У ферментованих продуктах молочнокислі бактерії поїдають цукри та клітковину овочів чи бобів, і утворюють молочну кислоту, що діє як консервант. Вона не дає шкідливим бактеріям та грибкам розмножуватися і псувати продукт. Ферментація, або ж заквашування, дозволяє збільшити термін придатності продуктів, зберегти їхню поживну цінність та робить їх ще кориснішими: У ферментованій їжі є пробіотики — живі мікроорганізми, що відіграють важливу роль у роботі кишківника. Вони виробляють вітаміни, амінокислоти, формують здоровий кишковий імунітет і запобігають алергіям, коливанням ваги, схильності до діабету другого типу, і підтримують здоровий рівень холестерину. Ферментація змінює властивості їжі. Після цього процесу з’являються нові поліфенольні сполуки із антиоксидантними, протизапальними і навіть антидепресантними властивостями. До прикладу, азійська ферментована їжа може навіть тамувати тривогу — завдяки бактеріям в ній з’являється гама-амінобутирова кислота, речовина, що підтримує мозок в ясному стані і допомогає долати пост-травматичний синдром. Процес ферментації збільшує вміст поживних речовин в продуктах та робить їх корисними. Квашена капуста — це джерело вітаміну С, пектину, кальцію та сульфорафану. Квашені буряки чи буряковий квас — джерело корисних для печінки та м’язів речовин бетаїну, фолієвої кислоти і нітратів. Соєві продукти, як місо — джерело вітамінів Е, К, фолієвої кислоти, більш доступного, ніж у звичайній сої, білка, та поліфенолів. Також при споживанні ферментованих овочів, вегетаріанці можуть отримати вітамін В12, який відсутній у продуктах рослинного походження в інших формах Пам’ятайте, в холодний період року нам може бракувати овочів в раціоні, тому не забувайте й про ферментовані овочі. І про всяк випадок тримайте невеличку банку бабусиної квашеної капусти в холодильнику Читайте також: Як лікувати застуду чи ГРВІ: поради від Уляни Супрун