Сьомого лютого в Коломиї відбулася зустріч, яка швидко вийшла за рамки формального заходу. Вона стала простором для відкритої розмови, де кожен охочий міг поставити запитання та почути чесні відповіді.

Участь у ній взяли військовослужбовці та ветерани з різних підрозділів: головний сержант роти вогневої підтримки «Фартовий», ветеран «Дядя Міша», який служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс», ветеран «Воха» — колишній оператор ПТРК Третьої штурмової бригади, а також головний сержант-розвідник «Лисий» зі спецпідрозділу ГУР МО України «Кракен».

Говорили про реалії війни та повернення до мирного життя. Про службу, побратимство, втому, яка не завжди минає разом із демобілізацією. Про гумор, що іноді допомагає пережити найскладніше. І про прості речі, які на фронті набувають особливої ваги.

У залі не було випадкових слухачів. Хтось активно ставив запитання, хтось уважно слухав, хтось реагував усмішкою на окремі історії. Атмосфера залишалася щирою та невимушеною — більше схожою на відверту розмову, ніж на офіційний публічний формат.

Особливо відчувалося: перед аудиторією були не абстрактні «герої з новин», а живі люди зі своїм досвідом і непростими спогадами. Історіями, які не завжди легко озвучувати, але важливо проговорювати вголос.

Модерував зустріч Тарас Василюк — ведучий та викладач акторства, який допоміг зберегти відкритість і динаміку розмови.

Наприкінці заходу відбувся благодійний аукціон на підтримку збору коштів для придбання автомобіля для 505 окремого батальйону морської піхоти. Під час події вдалося зібрати 31 250 гривень. Лоти, передані на підтримку ініціативи ветеранів, додали зустрічі практичного виміру: кожна ставка стала внеском у спільну справу.

Такі розмови не дають готових відповідей, але створюють простір для розуміння — сьогодення і тих, завдяки кому воно можливе.

Авторка репортажу: Ірина Зверід

Фото: 505 окремий батальйон морської піхоти