ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Тарас Кухтар: В Коломиї відчувається гострий дефіцит професійних кадрів

 «Дзеркало Коломиї» продовжує серію розмов із високопосадовцями Коломийської міської ради. Сьогодні пропонуємо читачам інтерв’ю із Тарасом Кухтарем, керівником справ виконавчого комітету. Розмовляємо про розширення штату чиновників, електронне врядування та роботу виконкому. –          Пане Тарасе, якщо із результатами роботи депутатського корпусу громада достатньо ознайомлена, то робота виконавчого комітету переважно залишається в тіні. Розкажіть про його роботу, які приймаються рішення, як вони впливають на життя міста і яка якість поточного скликання виконавчого комітету? –          Особливість діючої каденції виконкому в тому, що він значно помолодшав у порівнянні із попередніми скликаннями. А це дає можливість по-новому подивитися на багато речей і, відповідно, по-іншому приймати рішення. Більшість членів виконавчого органу активно і глибоко вникають у питання, що виносяться на розгляд, і дають фахові коментарі та пропозиції. Зазначу, що переважна більшість членів виконкому – це колишні депутати, які мають і досвід, і компетентність, тому вважаю, що теперішній виконком фаховий та якісний. –          Окрім організації роботи виконкому, ви також відповідаєте за роботу апарату міської ради. Чи ефективно вона працює, чого більше – носіння паперів чи реальної роботи для міста? –          Справді – бюрократії та паперової роботи чимало, однак ми працюємо над тим, щоб робота міської ради була ефективною, менш бюрократизованою і більш сучасною. От зараз ведемо перемовини щодо впровадження електронного діловодства та електронного врядування. Однак тут не все просто, і ми постійно у цьому процесі наштовхуємося на національне законодавство, яке не повністю готове до такого переходу. Міська влада однозначно для себе вирішила, що ми беремося реалізовувати у себе всі сучасні електронні форми урядування, однак зараз вирішуємо, як це зробити практично. Річ у тім, що законодавство дає вичерпні відповіді, як працювати з паперами, але не описує, як працювати з електронними сервісами. –          Якщо ми заговорили про сучасні форми управління містом, то не можна оминути систему «Прозоро». Її впровадити якраз вимагає закон, і тут жодних невідповідностей немає. Однак міська рада з цим зволікає… –          Закон вимагає перейти на систему «Прозоро» з 1 серпня. Зараз ми працюємо над цим, і, можливо, до наступної сесії міської ради ми розробимо перші проекти рішень щодо переходу на «Прозоро». [button color="" size="" type="round" target="" link=""]"Міська влада однозначно для себе вирішила, що ми беремося реалізовувати у себе всі сучасні електронні форми урядування, однак зараз вирішуємо, як це зробити практично".[/button] –          Як вирішуєте кадрові питання? –          З кадрами є проблеми. Насамперед через низьку заробітну плату. Хороші фахівці від нас ішли, а молодь не хотіла приходити. Зараз, правда, ситуація дещо поліпшилася, адже нам збільшили зарплату, тож міська рада отримала можливість конкурувати з іншими державними структурами. На сьогодні середня зарплата працівника міськради – приблизно 3000 гривень. Однак справа не тільки у грошах. У Коломиї відчувається гострий дефіцит професійних кадрів. От нині триває конкурс на заміщення вакантної посади керівника управління комунальним майном. Виявляється, нема у місті інженерів, які можуть працювати у сфері комунального господарства. –          Крім зростання заробітної плати останнім часом значно зросла і кількість чиновників у міськраді. Чи виправданим є таке роздування штатів? У міській раді одна людина вміє писати ґрантові проекти для залучення інвестиційних коштів. Скільки фахівців у цій галузі прийнято на роботу під час хвилі розширення і скільки прийнято працівників у ІТ-сфері? –          Щодо зростання кількості працівників скажу, що є певні норми штатної чисельності відділів та управлінь міської ради. Більшість відділів донедавна були недоукомплектовані. Відповідно, у нас були незакриті цілі напрямки роботи. От не було людини, яка стежила б за сплатою оренди за землю, не було фахівця, який відповідав би за якість проведених за кошти міської ради робіт. Прийшов новий заступник і запропонував ці посади ввести. Так само й інші заступники бажають закрити свої напрямки відповідальності. –          Серед ваших функціональних обов’язків вказано нагляд за дотриманням трудової дисципліни працівниками міської ради. Чи стежите за цим, чи контролюєте, коли ідуть та приходять на роботу, чим займаються у робочий час? Для коломиян це цікаво, адже чиновники отримують заробітну плату з їхніх податків... –          Контроль відбувається. Періодично перевіряємо прихід на роботу. Так само моніторимо відлучення з робочого місця. –          Що стосується вищих чинів міської ради – чи може їх хтось контролювати? Особисто бачив високого за рангом посадовця міськради, який об 11 годині дня приїжджав стригтися до перукарні. Як реагувати на такі речі, чи можна якимось чином вплинути на них? –          Є міський голова, є депутатський корпус. Тому, якщо такі випадки є, вони вправі вимагати пояснення від цього посадовця. Однак, з іншого боку, міський голова, заступники, секретар – це виборні та політичні посади. У них немає посадових обов’язків, а є функціональні повноваження. Це контроль, перевірки, заходи у місті, зустрічі з людьми тощо. Тому проконтролювати їх переміщення доволі проблематично. –          Ви також відповідаєте за господарське забезпечення міської ради. Приміщення ратуші вже давно перебуває в аварійному стані. Як ідуть ремонтні роботи? Крім цього, після виборів активно ремонтували свої кабінети нові заступники – робилося це за бюджетні кошти чи ні? –          Справді, з Ратушею є великі проблеми. Та цього року на ремонт було виділено кошти, і тепер, наприклад, реконструюємо зал засідань та інші аварійні ділянки. Крім цього будуть приведені до ладу балкони, комунікації, вікна. В аварійному стані горище, через що ми не можемо там облаштувати оглядовий майданчик. Однак надіюся, що й цю проблему скоро вдасться розв’язати, і ми зможемо показати коломиянам та туристам механізм годинника та саму Коломию з висоти. Що стосується ремонту кабінетів заступників, то вони лагодили їх за власні кошти. З бюджету гроші виділялися хіба на якісь окремі роботи. [button color="" size="" type="round" target="" link=""]"Закон зобов’язує владу тільки розглянути петицію, а не прийняти рішення".[/button] –          Нещодавно було впроваджено електронні петиції до міської влади. Розкажіть про механізм розгляду таких звернень. –          Кожен коломиянин має право на відповідному Інтернет-ресурсі зареєструвати петицію до міської ради. Вона не одразу з’являється на сайті, а спершу потрапляє до відділу інформаційної політики, який є модератором цього процесу. Працівники відділу вивчають петицію та подають її на розгляд спеціальною робочою групою. Саме ця група і визначає, чи публікувати петицію на сайті, чи ні. Петиція повинна відповідати Закону України про звернення громадян та порядку розгляду електронних петицій – не містити нецензурної лексики, не порушувати національну безпеку, не розпалювати міжетнічну ворожнечу, і що головне – чи її вирішення входить до компетенції міської ради. Якщо петиція відповідає вищевказаним вимогам, вона з’являється на сайті, і тоді за неї можна віддати свій голос. –          Чи не є це елементом цензури? –          Фільтр мусить бути. Адже петицію можна написати відносно будь-чого, але чи має міська рада повноваження це вирішити... Головним критерієм відбору петицій якраз є те, чи належить порушене у зверненні питання до повноважень міської ради. І я не називав би це цензурою, і відмов публікувати петиції мізерна кількість – 90% усіх звернень потрапляє на сайт. Тепер що стосується розгляду петиції владою. Навіть, якщо петиція не набере необхідних 200 голосів, її все одно розглянуть, але як звичайне звернення громадян, й ініціатор звернення отримає відповідь. Якщо ж петиція набере необхідну кількість голосів, то вона потрапляє до робочої групи. Там напрацьовується проект рішення, і він іде на розгляд сесії міськради. Саме депутати вирішують долю звернення – приймати чи не приймати щодо нього конкретне рішення. Закон зобов’язує тільки розглянути петицію, а не прийняти рішення. Спілкувався Віктор ФІТЬО