Нова хвиля перейменування вулиць гряде на коломиян. Імпульс їй надали протестні настрої проти російської агресії на Донбасі. Відповідне звернення до міськради надійшло від ініціатора й автора першої хвилі перейменувань, краєзнавця Степана Андріїшина та деяких громадських організацій. Перейменуванню підлягають вулиці, які носять імена російських письменників та композиторів. З цього приводу відбулися громадські слухання. Отже, з табличок на будинках і установах можуть зникнути імена Лермонтова, Пушкіна, Скрябіна, Чехова, Станіславського, Достоєвського, Глінки, пише "Дзеркало Коломиї". Перейменованими можуть бути також вулиці Шарлая, Перемоги, Героїв Бреста. "Помилувано" наразі лише трьох російських достойників: Сахарова, Пирогова, Філатова. Проспект Грушевського запропоновано замінити на вулицю Грушевського. Степан Андріїшин запропонував замість відомих росіян увіковічнити пам'ять відомих коломиян: громадського діяча Зиновія Карася, провідного діяча ОУН, багатолітнього голову закордонних формацій українського визвольного руху, близького соратника Степана Бандери Романа Малащука, громадського діяча Юрія Сербинського, автора тексту знаменитої пісні "Понад Прутом моя Коломия" Михайла Хромея, видатного скрипаля, народного артиста України Петра Терпелюка, скрупульозного дослідника творчості Івана Франка Івана Білинкевича, одного з останніх радянських політв'язнів, громадсько-політичного діяча та літератора Дмитра Гриньківа, композитора, автора пісень "Понад Прутом моя Коломия", "Завітайте до нас в Коломию" та низки популярних шляґерів Дмитра Циганкова, голову товариства "Поступ" Ярослава Полатайчука,  коломийського мера першого демократичного скликання Володимира Машталера. Дискусії викликала пропозиція щодо перейменування площі Героїв (або площі Скорботи). Пропонувалося декілька варіантів, серед них - площа Небесної Сотні (варіант С. Андріїшина), площа Героїв України та інші. Наразі питання залишається дискусійним. Резонною виглядала пропозиція не відокремлювати героїв Небесної Сотні від інших українських героїв, у їхньому числі героїв АТО. Якщо дебати навколо площі Героїв оберталися, так би мовити, в одній площині, то дебати довкола "виселення" російських діячів культури з міста загрожували перерости в конфлікт. Не вибухнув він тільки з огляду на неспівмірну кількість протилежних позицій. Несміливий голос одної коломиянки на захист композитора Глінки потонув у загальному осуді. Ніхто відповіді не дав, чи будуть вилучати з програми музичних шкіл міста твори цього композитора. Депутат міськради Геннадій Романюк заявив, що ми маємо моральне право застосовувати санкції проти російської культури так само, як проти адептів її агресивної політики. У Росії немає вулиць з іменами наших діячів культури. Контраргументів не навів ніхто. Справді, окрім Тараса Шевченка та Богдана Хмельницького на неозорих просторах Росії українських достойників у назвах вулиць і не знайдеш. Двоє-троє опозиційних учасників слухань демонстративно покинули залу засідань. Їх не влаштовувало не так ідейно-моральне підґрунтя вилучення росіян, як фінансові затрати при зміні особистих документів. "Опозиціонерів" не переконали навіть аргументи представника відповідної служби міськради, що паперова зміна обійдеться їм у межах 100 гривень. Отже, незабаром нам доведеться звикати до нових назв вулиць. Як показала практика попереднього перейменування, поміняти на будинках таблички простіше, аніж поміняти звички. Бо дотепер живуть у головах і на язиках вулиці Чкалова, Кірова, Першотравнева та інші. А міське озеро дотепер називають Комсомольським. На слуханнях поступила пропозиція назвати його Молодіжним. Користуючись нагодою публічно виступити, Степан Андріїшин згадав попередні громадські слухання щодо подальшої долі будівництва єврейського меморіалу в міському сквері. А також уточнив, що у межах Коломиї за різні періоди історії налічувалося до 15 цвинтарів різних етнічних груп (а не тільки єврейських, як було поінформовано в попередній статті на тему єврейського меморіалу) і немає сенсу їх відновлювати. Громадські слухання про перейменування вулиць завершилися голосуванням переважної більшості присутніх на користь запропонованих змін. Залишилося затвердити їх у ратуші. Іван ДЖИНДЖУРА