ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Коломийщина колядує та щедрує. РЕПОРТАЖ

Наскільки погода на Різдво видалася лютою - з морозом і вітрюганами, настільки свято Василя - погідним і лагідним. Сьогодні біля міської ялинки відбувався фестиваль вертепів. На площі перед ратушею голці ніде було впасти. Довкола лунали колядки, яскраво виряджені учасники "Маланки" зачіпали перехожих, бубни й акордеони піднімали настрій, пише "Дзеркало Коломиї". DSC_9869DSC_9906 Дванадцять гуртів з Коломийщини та ще декілька з сусідніх районів намагалися стати фаворитами публіки. 1 DSC_9912 DSC_9910 Вертепники з Великого Ключева розпочали дійство. Розігрувалися всім відомі сценки тисячолітньої давності: народження Спасителя, тріє царі - по один бік; по другий бік - різне уособлення зла. Керівник вертепного гурту Андріан Ужитчак розповів нам про свою святочну компанію. Вертепна традиція продовжується у селі з незапам'ятних часів. У Великому Ключеві чотири присілки, і кожний має свій вертеп. Таке дійство, як нині, відбувається майже без змін останніх 30 років. Участь, як водиться, беруть парубки, переважно шкільного віку. Зо два місяці проводилися репетиції. І як лиш люди почали сідати до Святої вечері вертепники пішли з колядою від хати до хати. Так само на другий і на третій день. Перш, аніж зайти до чужої хати, колядники обов'язково запитують дозволу. "Бо ж люди є всілякі", - пояснює Андріан. У такому складі, як нині, вертепники колядують уже три роки. Цей рік видався "найурожайнішим", бо зібрали найбільшу суму грошей, частину з яких віддали на церкву, частину- в дитячі будинки, частину, звісно, залишили собі "за труд". DSC_9905

DSC_9895

DSC_9889

DSC_9881

DSC_9861

DSC_9855

DSC_9908

DSC_9864

DSC_9866

DSC_9854

DSC_9853Вже починало вечоріти, як біля ялинки ще славили Христа й віншували публіку частям-здоров'ям. Настав старий-новий рік. Пора по домівках.

Колядники так і співали: "Новий рік на порозі, а ми ще в дорозі". Андрій МАЛАЩУК Фото: Олександра ЩЕРБАКОВА-ОЛІЙНИК Читайте також: У Коломиї лунала справжня гуцульська коляда з трембітами, рогами й скрипками. РЕПОРТАЖ