Додому Новини Суспільство У Коломиї лунала справжня гуцульська коляда з трембітами, рогами й скрипками. РЕПОРТАЖ

У Коломиї лунала справжня гуцульська коляда з трембітами, рогами й скрипками. РЕПОРТАЖ

0
Поділитися

Незважаючи на брак належної реклами, охочих послухати колядки у виконанні гостей з с. Криворівні Верховинського району набралася на 16-у годину вчора повна музейна зала. І якщо забігти трохи вперед, то слід визнати, що шанувальники гуцульської автентики отримали від побаченого й почутого неабиякий мистецький і емоційний заряд.

До Коломиї гості приїхали разом з настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці о. Іваном Рибаруком.

Don Yapon

Розповідаючи присутнім у музеї про особливості святкування Різдва на Гуцульщині, о. Рибарук трохи детальніше зупинився на особливостях власне криворівнянських.

1

Щороку в цьому знаному в Україні селі організовують дев’ять колядницьких партій — по партії на кожному з дев’ятьох присілків. Враховуючи те, що колядницька партія — це 12 осіб (стільки було апостолів у Христа), загалом у селі колядує добрих сто осіб, пише “Дзеркало Коломиї”.

“Прикро мені, — визнав криворівнянський священик, — однак ми залишились єдиним на Гуцульщині селом з настільки збереженим місцевим різдвяним колоритом”.

Колядники вишикувалися в тіснуватій музейній залі, як бачите, в звичних гуцульських строях. На кожному сардак, під сардаком киптар, штани-волосьинки, черес, тобівка, порохівниця.

dsc_9439

Проте передати враження від звуків рогів і трембіти, що ними розпочинається колядка, світлина не в змозі, це потрібно чути на власні вуха.

Аж після рогів і трембіти виводить свою арію береза Юра Зеленчук, стискаючи в руці найголосніший, як то пасує березі, дзвоник.

dsc_9391

Довгі й протяжні колядки криворівнянських ґаздів адресовані різним як віковим, так і соціальним групам. А можуть бути виконані й окремим особам, у чому переконалася директорка музею Ярослава Ткачук.

На честь пані Ткачук, а також на честь усіх працівників культурного закладу, пролунала одна з тих чарівних колядок, що беруть, можна сказати, за душу.

dsc_9426

“Як атланти підтримують стіни в музейних приміщеннях, — розчулилася в подячному слові директорка, — так і ви тримаєте на собі нашу прадавню християнську культуру”.

Справді, де ще можна почути в Україні чи будь-якій іншій християнській державі хоча б колядку-кругльик, присвячену пасічникам? А в Криворівні її зберегли.

Закінчується ця колядка простим господарським побажанням: “Ми в вас пили, ми в вас їли, шоби бджоли сі роїли”.

Мабуть, зайво казати, що за цією видимою простотою — тонка поетична душа гуцулів.

dsc_9399

Вчорашній день була п’ятим цьогорічного колядування гостей з Криворівні. Зрозуміло, що й голоси вже трохи охрипли, і ноги змучились. Та гостей вистачило не тільки на колядки традиційні, класичні, але й на т. зв. колядницькі співанки.

“Одна з наших партій, — розповідали вони після півторагодинного виступу в музеї, — колядує тепер на передовій, учора, наприклад, були в Ясинуватій, збадьорювали співом наших бійців. Їм там напевно ж значно важче, ніж нам”.

dsc_9459

dsc_9401

dsc_9354

dsc_9367

На закінчення гості виконали вмерлУ коляду. Саме такою колядою, помолившись за померлих, прийнято закінчувати на Гуцульщині цикл різдвяних пісень.

Дмитро КАРП’ЯК

Фото: Олександра ЩЕРБАКОВА-ОЛІЙНИК

Читайте також: Коломия вшанувала сто років Леонтовичевого “Щедрика”. РЕПОРТАЖ