- Роботи учнів, які асоціюють себе та своє майбутнє з Україно.
- Роботи учнів, які вагаються в своїй оцінці майбутнього, пов’язаного з Україною.
- Роботи учнів, які не планують пов’язувати своє майбутнє з Україною.
Особливість роботи з підлітками полягає в тому, що вони, вважаючи себе дорослими, залишаються дітьми.
Висловлюючи власну думку вони, як правило, репрезентують позицію своїх сімей. Сьогоднішні учні 9-11 класів та студенти молодших курсів, завтра будуть відповідати за долю нашої держави. Завтра від них, від їхньої життєвої позиції буде залежати спокій та процвітання в Україні.
Задля власного розуміння учнівського контингенту та доцільності вибору тих чи інших педагогічних прийомів в навчально-виховному процесі, було проведено експеримент, який складався з двох етапів. Метою першого етапу було подолання бар’єру в спілкуванні між учнем та аудиторією, вихованцем та викладачем, завдяки закріпленому правилу: оцінюється не думка, а вміння її аргументувати, побудоване на фактичному матеріалі. На другому етапі було запропоновано висловити свою позицію в есе на тему «Україна в кожному з нас». При чому, написання есе позиціонувалося як добровільне.
Звичайно, говорити про повноцінний якісний педагогічний чи соціологічний експеримент не має підстав. Загалом ним охоплено було лише 219 учнів загальноосвітнього закладу, студентів першого курсу коледжу та учнів-учасників секції «соціологія» МАН. 5 підлітків відмовилися від написання письмової роботи. Таке рішення було обґрунтовано не бажанням висловлюватися саме в такій редакції теми (4 учасники), але іншої редакції назви запропонувати не змогли чи не захотіли. І один учасник відмовився, власне, від письмової відповіді, оскільки вважає, що усна відповідь повністю розкриє його розуміння запропонованої тематики.
Таким чином, аналізу було піддано 214 письмових робіт. В найбільш загальному контексті роботи можна розділити на три групи: