Наразі, в період 2018-2019 рр. виконано роботи з реставрації малого залу Народного дому та укладено договір на виконання проєктних робіт по об’єкту "Реставраційно-ремонтні роботи нежитлового приміщення на вул. С. Петлюри". Даний договір стане основою при написанні інвестиційного проекту для подальшого подання на відкриті конкурси та гранти. Згідно з рішенням сесії Коломийської міської ради від 23.05.2019 р. №3718-45/2019 "Про уточнення міського бюджету на 2019 рік" на забезпечення реставрації пам’яток культури, історії та архітектури передбачено кошти в сумі 691 124,00 грн. та отримано субвенцію з обласного бюджету в сумі 190 000,00 грн.
Але сталої конкретної суми, яку б щорічно виділяли на проведення реставраційних робіт, немає. Усе залежить від кошторисної вартості кожного з об’єктів зокрема та фінансової спроможності бюджету.
Визначена сума ніби і немала, але все одно в місті відреставрована лише невелика частина історичних будівель. Чому так? Відділ перспективного розвитку та капітального будівництва Коломийської міської ради пояснює ситуацію тим, що найбільш вагомою причиною незначної кількості відреставрованих об’єктів культурної спадщини, що в комунальній власності територіальної громади, є обмежений фінансовий ресурс. Ефективне збереження, відновлення і відповідне використання пам’яток культурної спадщини потребує виваженого наукового підходу та значного фінансування.
В місті Коломиї також є пам’ятки культурної спадщини у приватній власності і замовниками робіт з реставрації в цьому випадку виступають власники. Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону культурної спадщини" джерелами фінансування заходів у сфері охорони культурної спадщини можуть бути кошти власників пам’яток чи уповноважених ними органів або осіб, які набули права володіння, користування чи управління пам’ятками.
Ще однією з перешкод є сама процедура оформлення документації на проведення реставрації пам’яток архітектури, оскільки процедура доволі клопітка та довготривала. Роботи із збереження об’єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, а науково-проєктна документація розробляється спеціалізованою організацією, що має відповідну ліценцію на виконання зазначеного виду робіт. Після розробки науково-проєктної документації на проведення робіт на пам’ятках вона підлягає погодженню органом охорони культурної спадщини, відповідно до Державних будівельних норм України, в яких визначений склад та зміст науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток культурної спадщини.
Єдиним шляхом вирішення проблеми відділ перспективного розвитку та капітального будівництва пропонує створити єдиний принцип формування органів охорони культурної спадщини, що дозволить на належному рівні здійснювати загальнодержавне управління у сфері охорони культурної спадщини на території всіх регіонів.
Михайло Арсак, директор Музею історії міста Коломиї, переконаний: "Місту потрібно розробити довгострокову програму пам’яток архітектури та винести її на обговорення громади. Тільки після того шукати кошти і гідних реставраторів. І не обов’язково з ліцензіями на реставраційні роботи".
Автор: Соломія Мардарович
Читайте також: Затребувані, але непопулярні: чи актуальні нині робітничі професії в Коломиї?