— Уже кілька місяців  в Україні триває політична криза і кілька тижнів тривають переговори щодо створення нової коаліції. На якому етапі зараз ці переговори, і як, на вашу думку, ці переговори закінчаться? — Політична криза штучна, по-перше. Це дивно навіть спостерігати, коли члени коаліції, які об'єдналися для того, щоб здійснювати коаліційну угоду і нести спільну відповідальність за те, що відбувається  в країні, в тяжкий для країни час, зараз намагаються якнайскоріше вийти з коаліції. Це така, певно, можливість відійти від відповідальності, але я вважаю, що правильно не ховатися від відповідальності, а шукати шляхи вирішення цих проблем. Що стосується коаліції: вона є на сьогоднішній день формально-юридична, але ідуть переговори про створення нової коаліції в діючому парламенті. У вівторок (минулого тижня, - Прим.) навіть були установчі збори такої коаліції за участі трьох фракцій: "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт" і "Батьківщина". Вони нічим не закінчилися, трошки були розбіжності в послідовності формування коаліції, але на мій погляд це обов'язок парламенту - депутати повинні визначитися, хто готовий далі продовжувати ці реформи, хто готовий далі підтримувати уряд у співпраці із міжнародними валютними організаціями. Ці депутати повинні взяти за основу діючу коаліційну угоду або зробити якийсь додаток до неї, її треба проаналізувати, тому що багато чого вже зроблено за цей рік, і тому треба на наступний рік запланувати першочергові якісь кроки, що необхідно зробити в першу чергу. На сьогоднішній день ідуть переговори про створення коаліції, для того, щоби змінювати діючий уряд. Тому що ви знаєте, що в уряді зараз є і вакансії, і міністри, до яких у депутатів є певні зауваження і пропозиції з якихось там кадрових перепризначень, багато відбувається дискусій стосовно керівника уряду. Розкачується оцей човен, і ситуація надзвичайно складна. — Що в першу чергу стоїть на заваді створенню нової коаліції. В чому основна проблема? — Та проблем ніяких немає. Створення коаліції - це коли 226 народних депутатів об'єднуються навколо однієї ідеї, одного бачення - пишуть це в коаліційній угоді, обирають та підтримують свій коаліційний уряд, і реалізовують свою програму через виконавчу гілку влади. Тому що у нас парламентсько-президентська республіка, і в нас отака конституційна реальність. Коли буде 226 депутатів, які готові далі продовжувати реформи, деколи непопулярні, деколи реформи, які дадуть результат не сьогодні, а яким потрібен час для того, щоби змінити ту пострадянську систему, яка була в нас в країні... Ми не видумуємо велосипед, ми працюємо з європейцями, Міжнародним валютним фондом - це всі експерти з країн, які вже пройшли цей шлях. І ми повинні, навпаки, прискорити цей процес реформування за рахунок того, що нам нічого не потрібно вигадувати. Ми обираємо модель, адаптуємо її до України і реалізовуємо, через закони, нормативні акти, політику українського уряду. — Ви бачите 226 депутатів, що створять нову коаліції в парламенті, станом на зараз? — Станом на зараз я їх бачу. Але є така проблема, що певні адвокати, юристи, фахівці трактують норми українського законодавства, що коаліція повинна бути створена фракціями. Тобто не забирається індивідуальне членство, але саме її створення… фракціями. На сьогоднішній день фракції "Народного фронту" і "Блоку Петра Порошенка" на установчих зборах чітко дали зрозуміти, що вони готові до будь-якого формату співпраці: підтримка старої коаліційної угоди, внесення доповнень, підписання нового коаліційного документу - він не буде нічим відрізнятися від того, який у нас є, тому що ми не можемо змінити курс чи вектор. Країна розвивається в напрямку якихось європейських орієнтирів, і нічого не відбудеться завтра, що ми повинні робити не те, що ми робили останнім часом. — Судячи з ваших слів, тоді вся проблема в кадрових призначеннях. Зокрема, в посаді прем'єр-міністра. Якщо база коаліційної угоди залишається старою, то тоді питання лише в уряді? — Уряд - це похідне від коаліції. Коли є коаліція, коли вона стабільна, коли вона нормально працює, то вона, повірте, затвердить хороший склад уряду і не буде там вакансій, і не буде претензій до тих чи інших міністрів, чи до очільників, не буде претензій до програми, до того, що уряд робить. Коаліція і уряд - це невід'ємні речі. Зараз у нас є проблеми із коаліцією, тому у нас є проблеми і в уряді. Тільки-но вирішимо 226 голосів в коаліції, яка буде працювати і яка не буде, знаєте, "хто скоріше вийде і хто кого краще покритикує з членів коаліції", тоді зразу ми відчуємо і нормальну роботу уряду і до кадрової політики не буде виникати абсолютно ніяких питань. Тому що зараз, коли в уряді є вакансії в такий тяжкий для країни час, - це ненормально. — З огляду на дискусії щодо посади прем'єр-міністра, наскільки відомо з офіційних та неофіційних заяв представників фракції "Народного фронту", Арсеній Яценюк готовий написати заяву про відставку при виконанні низки умов, зокрема, щодо формування коаліції з фракцій. Тобто, коли будуть більше 226 голосів в парламенті, сформують коаліцію з представників фракцій, а не на основі індивідуального членства. Якщо "Блок Петра Порошенка" добере депутатів з числа позафракційних до своєї фракції, якщо це буде коаліція лише "Блоку Петра Порошенка" та "Народного фронту", Арсеній Яценюк піде у відставку? — В чому проблема. В тому, що Верховна Рада до осені не може на цій сесії ставити питання про недовіру до Кабінету міністрів. Це вже такий ланцюг звинувачень Арсенія Петровича: в божевільних багатомільярдних корупційних скандалах, які нічим не підтвердилися, обливання прем'єр-міністра брудом і звинувачення у тому, що тарифи необґрунтовані, що буде катастрофа. Все те, що відбувається, ця вся істерія і в тому числі нова хвиля дискредитації Арсенія Петровича, що нібито він тримається за крісло, це все робиться з однією метою: це продовження тієї дискредитаційної війни проти прем'єр-міністра України, тільки для того, щоби він не зміг далі продовжувати цей курс. На що Арсеній Петрович, на мій погляд, дуже чітко дав відповідь, що "шановні друзі, не стоїть питання: подасть Яценюк заяву про відставку чи не подасть, ми відповідальні люди, ми робили непопулярні рішення". І коли зараз там закидають якісь там слова про рейтинг, виборів на сьогоднішній день немає, на останніх виборах Арсеній Петрович зайняв перше місце. Як кандидат в прем'єр-міністри почав впроваджувати ці реформи, які на сьогоднішній день якби усі уважно читали і не лякали би суспільство, а показували, які вони дадуть результатами, то була би зовсім інша ситуація. А коли у нас в країні відбувається ситуація взаємного поборення, коли всі воюють проти всіх - от ми і отримали такі результати - недовіра до влади, тому що люди дезорієнтовані. Подивіться, що ллється на людей з екранів телевізорів. Тому, коли буде коаліційна угода, в якій буде прописано для Арсенія Петровича Яценюка, для всіх членів "Народного фронту", що ця коаліція буде робити: що ми продовжуємо курс реформ, європейську інтеграцію, боротьбу з корупцією, децентралізацію, лібералізацію - нема питань. Не буде вистачати для 226 голосів "Народного фронту"? "Народний фронт" зайде в таку коаліцію. Якщо буде ключовим для членів по коаліції якесь таке особисте несприйняття кандидатури діючого прем'єр-міністра і буде бажання, щоби цю коаліційну угоду і програму реалізовував інший очільник уряду - я переконаний, що Арсеній Петрович продемонструє країні і всім, що все, що він говорив, робив - він в цьому послідовний. Йому не важливо, чи він буде прем'єр-міністром, чи він ніким не буде - йому саме основне, щоби реформи і той курс, яким два роки ми стабілізували ситуацію, він врятував країну, він думав тільки про одне: не допустити банкрутства України - дефолту, платити зарплати вчителям, лікарям, пенсії щоби платилися вчасно і фінансувалася наша обороноздатність. Дуже великі гроші йдуть на захист суверенітету нашої держави. — Щодо економічної політики. Ви - голова профільного комітету Верховної Ради. Одним із мотивів цієї політичної кризи, яка є, дуже часто називається приватизація. Нещодавно через ваш комітет пройшов закон, який дозволяє знову розпочати приватизацію в Україні. Як ви думаєте, цей процес пройде спокійно і коли він почнеться? — Не знаю, скільки років я б'юся за те, щоби дати можливість Фонду державного майна провести масштабну приватизацію державних підприємств України. З декількох причин. Перше: я вважаю, що всі ці державні підприємства - це такі токсичні активи, де і зароджується ота корупція, про яку всі так багато говорять. Тому що корупції на верхах, яка вона була раніше при Януковичі, з якої всі стикалися, ви пам'ятаєте це все, було ініційовано зверху-вниз, її такої немає, але люди всі залишилися. Система незмінна. Багато треба ще зробити і особливо в державних підприємствах. В реальному секторі економіки держава не може все проконтролювати. Ми дійсно багато що зробили, для топ-підприємств, яких є 50 і більше, зробили міжнародні аудити. Багато зробили запобіжників, але це не вирішує всі проблеми. Державні підприємства, які не являються стратегічними - вони повинні бути продані. — Коли це почнеться? — Декілька разів ми вносили ці законопроекти. У нас є законопроект, який визначає перелік підприємств, які не підлягають приватизації, і ми хотіли звідти прибрати більше тисячі підприємств. Для того, щоби Фонд державного майна мав можливість звернутися до уряду, аргументувати, які підприємства треба продавати, на яких умовах. Тим більше, що у нас зараз вже є гарне законодавство про прозорість цієї приватизації, ні в кого не буде ніяких спроб якось з кимось про щось домовитися. Ми наполягаємо на тому, щоби це все було публічно, прозоро, щоби всі могли взяти участь у цій приватизації і навпаки, представники країни-агресора не могли. Дуже гарно прописані ці всі механізми. Як ми пояснимо людям, якщо, наприклад, російські компанії, які представляють країну, що фінансує війну, будуть брати участь у приватизації наших якихось підприємств. Тобто і це врегульовано. На сьогоднішній день  приватизація - це основні ліки для подолання корупції. Тому що всі ці міністерства, в яких є тисячі підприємств, їх треба декапіталізувати. Міністр не має права і не повинен підписувати накази про відпустки директорам підприємств. Він повинен приходити в міністерство і займатися галузевою політикою, законодавчими ініціативами, лобіюванням галузі, яку він представляє, а не займатися господарською діяльністю і думати про те, яких своїх родичів на яке підприємство призначити. Тому коли ми це змінимо, у нас буде зовсім інша країна і дуже багато питань відпаде.