У Коломийській філармонії імені Олександра Козаренка відбулася творча зустріч двох мисткинь — поетки Інни Колесник і художниці Юлії Ангелюк. Презентація збірки поезій «СТЕПЛЕР» та відкриття виставки живопису «Історія серця» стали не просто культурною подією, а справжнім вечором зцілення словом і кольором.
«Степлер — це не про канцелярію. Це про хірургію душі», — сказала під час презентації Інна Колесник.
І в цих словах — уся суть зустрічі.
Поезія, що лікує
Збірка «СТЕПЛЕР» складається з трьох розділів — «До» / «Степлер» / «Після». Кожен із них — окремий етап переживань, але разом вони створюють єдиний цілісний простір — простір сили, ніжності й правди.
Кожен вірш звучав як сповідь, як дотик до болю, який уже не ранить, а лікує. Поезія Колесник — це пошук рівноваги після розламу, вміння зібрати себе по слову, по подиху.
Протягом вечора лунали читання, музика, щирі розмови, відбувся благодійний аукціон, а наприкінці — автограф-сесія. Але найважливішим було відчуття єдності: кожен присутній ніби тримав у руках той самий «степлер», що допомагає зшивати власний внутрішній світ.
Картини, що дихають серцем
Візуальним серцем події стала виставка живопису Юлії Ангелюк. Її полотна — як живі серця, що пульсують кольором і світлом. На них — історії, які не вимовиш словами.
Виставка «Історія серця» — це розповідь про любов, пам’ять і прийняття. Одне з полотен художниці прикрасило обкладинку поетичної збірки. А сама експозиція після Коломиї вирушить у Європу.
Юлія Ангелюк присвятила частину своїх робіт найріднішій людині — дідусеві, пам’ять про якого живе в кожному мазку пензля.
Дотик до правди
Ця зустріч — історія двох жінок, двох доль, які зуміли знайти в мистецтві порятунок і любов до життя. Їхні твори народилися окремо, але дивовижно перегукуються: у поезії й живописі звучить одна мелодія — мелодія відновлення.
«Степлер» — це книжка про те, як склеїти розірване, як навчитися триматися, коли здається, що сил більше немає. А виставка «Історія серця» — про те, як пам’ять перетворюється на світло.
Дух Коломиї — у слові й кольорі
Книга вийшла накладом 300 примірників. Її вже можна придбати, але, як кажуть організатори, «на всіх не вистачить». Деякі картини Юлії Ангелюк також можна купити, проте є такі, що ніколи не підуть із майстерні — вони про найдорожчих.
У філармонії того вечора звучало не музичне, а душевне соло — у словах і фарбах. І, можливо, саме такі події найкраще нагадують, заради чого ми живемо, творимо і любимо.
Читайте коломийське, надихайтеся коломийським, відчувайте — бо саме з таких моментів зростає справжня любов до життя.
Галина Малярчук
Фото - Богдан Станіславський