ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Волонтери стурбовані: в Коломийському та Делятинському будинках-інтернатах жахливі умови утримання дітей

Батьківський підпис на бланку — і дитина відправляється "по етапу". Будинок дитини, школа-інтернат чи в найгіршому випадку — психоневрологічний інтернат, йдеться у розслідуванні "Слідство.інфо". Експлуатація дитячої праці — не рідкість в інтернатах. Так, у вересні прес-служба уповноваженого Верховної Ради з прав людини повідомила про те, що в Мукачівському дитячому будинку-інтернаті вихованців використовували як безкоштовну робочу силу. Частина підопічних регулярно здійснювала виїзди в села Мукачівського району, де виконувала різні господарсько-польові роботи: збір фруктів, обробка сіна, посадка картоплі. Людмила Волинець – експерт з прав дитини пояснює: "Як правило, мова йде про трудову експлуатацію стосовно закладів мінсоцполітики, коли в цих закладах утримуються діти з ментальними проблемами – із затримкою в психічному розвитку". "Слідство.Інфо" потрапило в один з таких закладів. Залучанський дитячий будинок-інтернат. Тут проживає 124 вихованці, з них третина — лежачі діти та молоді люди з особливими потребами. За словами волонтерів,  умови утримання дітей – просто жахливі. 6_-2 Василь Футерко, керівник організації "Українська благодійницька мережа", часто відвідує цей заклад: "Тут є десь 51 — 52 працівника, у них посада — молодша медична сестра, санітарка, нянька, але це 51 на 4 зміни. Ну а мало би бути десь 70 — 80. Поки не дадуть з бюджету гроші, то не буде більше тих няньок. Якщо так лежати, якщо немає реабілітації… це ж треба займатися. Напевне, вже ніхто не скаже скільки дітей безповоротно втратили шанс хоч якось пересуватися – на візку, повзати". Василь Футерко розповідає, що в цьому інтернаті ще більш менш пристойний догляд за дітьми, на відміну, від, наприклад, Делятинського чи Коломийського дитячого будинку-інтернату. Тут же питаємо одну з підопічних інтернату: — Луїза, як в Делятині годують?  — Погано! Хліб, вода, каша.  — А в Коломиї?  — В Коломиї теж.  — М'ясо давали в Коломиї?  — Ні.  — А рибку?  — Ні.  — А соки?  — Сок, нє. Ми вирішили навідатися до Коломийського інтернату, але за поріг нас не пустили.  Та ми зателефонували директорці інтернату і запитали, чому волонтери та журналісти не мають можливості потрапити до дітей і як розподіляється допомога в її закладі. Марія Денис – директорка Коломийського дитячого будинку-інтернату все заперечує: "Я просто сказала, що, дівчата, волонтерів ніяких не допускати поки у них не буде медичних книжок. Фрукти роздали, за це не переживайте. Взагалі-то фрукти, якщо привозяться, то має бути сертифікат на всі вироби. Волонтери привозять, пишеться акт, хто привіз. Якщо це є продукти харчування – це включається в меню, якщо засоби гігієни — це сестра-господиня виписує раз в місяць".