1 березня — Всесвітній день котів. Без цих милих, пухнастих, часто з  норовливим характером, але таких близьких і домашніх ми не уявляємо свого життя. Котам присвячені вірші, пісні, танці, а в світі є ще й чимало пам’ятників муркотунам. Ну як чимало? 99! А сотий — у Коломиї! У місцевому парку Трильовського улітку 19 серпня 2016-го року відкрито сотий в світі пам’ятник котові. І це достеменно, адже його автор — коломийський художник та громадський діяч Олег Лобурак. Перед тим, як увіковічнити котика, ретельно вивчав, де і скільки є пам’ятників котам. У Всесвітній день кішок Олег Лобурак радо розповідає про свого кота Ґудзика, який вже став одним із символів Коломиї та краю, пише сайт 0342. — Пане Олеже, придумати, самому зробити й встановити пам’ятник  мурчикові може лише великий котолюб? Я дуже люблю котів, і мій пам’ятник має свого хвостатого прототипа, який жив у моїй родини десь років сім тому. Це був великий біло-коричнево-сірий кіт. Назвали його Ґудзиком, через те, що на шиї він мав своєрідний талісман у вигляді ґудзика. Хороший був котяра. Усі його любили. Та природа невблаганна — кіт відійшов у кращі світи. За ним найбільше сумувала моя донечка. Аби якось її розвеселити, я придумав казку про кота Ґудзика. Минув час, доня змирилася з втратою, але… вимагала все нових і нових історій про Ґудзика. І що було татусеві робити? Мусив придумувати та розповідати.

За ним найбільше сумувала моя донечка. Аби якось її розвеселити, я придумав казку про кота Ґудзика.

Згодом я вже малював історії про кота й з допомогою учнів коломийської художньої школи, де я працюю, зробив 9-хвилинний пластиліновий анімаційний фільм, написав сценарій дитячої вистави, яку зіграли артисти  аматорського театру імені Симчича коломийського Народного дому. — І кіт «дослужився» до пам’ятника? Цілком вірно. Я вирішив, що нашому туристичному місту треба легкого постаменту зі своєю історією, який би був привабливим для гостей краю та місцевих. Адже, подорожуючи світом, я бачив багато різних дивних пам’ятників: гномикам, русалкам, рибам, собакам, котам.  

Олег Лобурак біля пам’ятника Котові-скрипалеві Ґудзику. Фото з архіву Олега Лобурака

— Знаю, що ви детально вивчали де і скільки є у світі пам’ятників м'явчикам? Вивчав, в основному по інтернету, розпитував друзів у різних країнах світу, заходив на форуми котолюбів. Словом збирав інформацію всюди. З’ясувалося, що пам’ятники котам є у Німеччині, Латвії, Швеції, США, Франції, Вірменії, Єгипті, Іспанії, Англії, Ізраїлі. Є два і в Україні, в Києві. Коли я зробив своєрідний підсумок, то був приголомшений, адже нарахував …99 пам’ятників хвостатим. І я сказав собі: це ж феноменально! Сотий буде в Коломиї.

І я сказав собі: це ж феноменально! Сотий буде в Коломиї.

— Яким є пам’ятник Ґудзикові? Це не просто пам’ятник котові, казковому героєві, а ще й мурлиці-музиці. Чому так? Бо в мене є казка про те, як Ґудзик грає на чарівній золотій скрипці, знайденій у печері Довбуша. Допоки в його лапи не потрапила ця скрипка, кіт грати на жодному інструменті не вмів. А золота скрипка грала сама. Така історія. Ще мій Ґудзик у гуцульському кептарі та капелюсі, бо ж він коломийський кіт, тому й одежа в нього наша.

Якщо потерти ґудзик на животі у кота — то будь-яке бажання здійсниться.

Скульптуру котика я зробив за місяць із бетону, пофарбував під бронзу. Вона заввишки 1,30, завширшки 50 сантиметрів, стоїть та невеличкому п’єдесталі, а внизу напис: «Кіт Ґудзик». Пам’ятник має свої традиції: якщо потерти ґудзик на животі у кота — то будь-яке бажання здійсниться. Біля нього вже сфотографувалися сотні туристів із різних країн світу. Та на пам’ятнику я не зупиняюся, планую проводити різноманітні конкурси, фестивалі та майстер-класи на «котячу» тематику. Які? Нехай це буде весняною інтригою. А ось як виглядають пам'ятники котам у світі: Пам’ятник котові у місті Війербан (Франція). Пам’ятник прикрашає фасад церкви Різдва Христового Пам’ятник чеширському котові в німецькому Регенсбурзі. Барельєф булгаковського кота Бегемота на фасаді одного з будинків на Андріївському спуску в Києві Пам’ятник ресторанному коту Пантелеймону в парку навпроти Золотих воріт в Києві. Кіт мав ствого протоптипа, який жив у ресторані, і трагічно загинув під час пожежі. Пам’ятник жирному котові в Єревані, Вірменія Пам’ятник кішкам Стокгольм, Швеція Пам’ятник котові у Клайпеді, Латвія Пам’ятник котові на лавці, Меріленд, США Пам’ятник котові у Барселоні, Іспанія Пам’ятник безпритульним котам, Брауншвейг, Німеччина Пам’ятник котові в Тель-Авіві, Ізраїль Пам’ятник котові Ходжу, який сидить на книзі свого господаря — поета Семюеля Джонсона, Лондон, Великобританія Пам’ятник котам рідкісної породи «турецький ван», озеро Ван, Туреччина Пам’ятник котові Караганда, Казахстан Пам’ятник котові, Штайн-на-Рейні, Швейцарія