Синьо-жовтий стяг офіційно затвердили як державний прапор України 32 роки тому — 28 січня 1992 року. А урочисто підняли над будівлею парламенту раніше, 33 роки тому, після відновлення незалежності України. Цей символ супроводжує українців століттями — у часи випробувань і піднесення, у періоди розквіту національної ідеї та боротьби за незалежність.
Яким був вигляд прапора в княжі часи?
Під час епохи Київської Русі, прапори переважно мали червоний колір для ефективного сигналу під час воєнних дій. Вони мали трикутно-клинову форму та були прикрашені знаками, що відображали герби князів. Наприклад, князь Володимир Великий використовував свій особистий герб - золотий тризуб на синьому фоні.
Перші відомості про барви на гербі українських князів сягають 13 століття. Як подає львівський хроніст 17 століття Зіморович, герб Львова, який надав галицько-волинський князь Лев (1264-1300), мав жовті й блакитні кольори. Про це йдеться у книжці Володимира Січинського «Тризуб і прапор України». З новіших взірців цього герба відомо про лева золотої барви на блакитному тлі.
А що було в козаків?
Під час козацької ери жовто-блакитні кольори часто зустрічалися на військових знаменах. Треба зауважити, що в той час основну увагу приділяли саме знакам та гербам, а не кольорам. Тим не менш, деякі прапори використовували блакитно-жовті відтінки. У листі полтавського полковника Черняка до гетьмана з 1717 року зазначено, що на "сотені корови" придбали "блакитний лудан", а "жовтий лудан використовувався для оформлення криж". Це свідчить про те, що головна частина прапора мала блакитний колір і була відзначена жовтим оздобленням.
Крім жовто-блакитного попиту, козаки використовували також малиновий колір, що підтверджується збереженими зразками та історичними документами. Один із членів польської делегації, Войцех М’ясковський, згадує про червоний колір під час переговорів з гетьманом Богданом Хмельницьким у 1649 році: "Гетьман Хмельницький виїхав до нас на поле з полковниками, осаулами, сотниками, під червоною корогвою".
Як «Весна народів» відновила українську символіку?
Революція 1848-1849 років сприяла відновленню використання синьо-жовтого українського прапора. У жовтні 1848 року Головна Руська Рада, зібрана у Львові, прийняла рішення про використання цього кольорового поєднання. Ця символіка швидко поширилася на українських територіях, які входили до складу Австро-Угорщини.
Чому в УНР «перевертали» прапор?
Протягом 1918-1920 років в Українській Народній Республіці здійснювали двічі переведення національного прапора. Михайло Грушевський, який обіймав посаду голови Центральної Ради та став першим президентом України, ретельно вивчав матеріали щодо прапорів і прийшов до висновку, що згідно з традиціями прапор має мати блакитний фон і золотий малюнок на ньому. Однак він зупинив свій вибір на двобарвному стягу, де жовтий знаходився зверху, відповідно до геральдичних правил. Пізніше гетьман Скоропадський змінив український прапор, розташовуючи блакитну смугу зверху, а жовту — знизу. Це рішення, як повідомляє Укрінформ, було обумовлене тим, що гетьман належав до масонської ложі "Молода Україна", де, згідно з символікою "вільних каменярів", "знак води" вважався владарем світу.
Чому радянська Україна мала три прапори?
У Радянській Україні було неприпустимо висловлювати ідеї щодо поширення жовто-блакитних кольорів. Прикладом може служити той факт, що існували чутки про те, що Іван Мазепа «захопив» синьо-жовті фарби із шведського прапора, а аналогічні кольори використовувалися на стягах під час періоду Директорії, під час гетьманщини Скоропадського та в Організації Українських Націоналістів. Російське слово «голубий» або «лазуровий» вживали замість терміна «блакитний».
У березні 1919 року було встановлено перший прапор Української Соціалістичної Радянської Республіки, який мав червоне полотно із золотою абревіатурою УСРР у верхньому куті. Після приєднання України до Союзу Радянських Соціалістичних Республік 30 грудня 1922 року було введено новий прапор: червоний зі схрещеними молотом і серпом, червоною п'ятикутною зіркою, облямованою золотом, і у нижній частині з абревіатурою УРСР.
21 листопада 1949 року в Українській РСР був затверджений новий прапор: червоно-блакитний стяг із золотим серпом, молотом та червоною п'ятикутною зіркою, облямованою золотом.
Яким був прапор у Карпатській Україні?
Після приєднання Закарпатської України до Чехословацької Республіки, 20 березня 1920 року, був уведений блакитно-жовтий прапор як "крайовий". «Традиція використання цих кольорів була настільки стійкою та виразною, що навіть місцеві прихильники Москви не соромилися визнавати її. Тільки пізніше, перед Другою світовою війною, деякі захоплені прихильники Москви, російські емігранти і окремі представники чеських урядових коліс стали ухилятися від вживання цього прапора, бачачи в ньому український символ соборності», — відзначено у книзі "Тризуб і прапор України" Володимира Січинського.
15 березня 1939 року Перший український сойм Карпатської України прийняв блакитно-жовтий прапор як офіційний державний символ. Також відбулися зміни у крайовому гербі: на правій половині залишився ведмідь на срібному й білому тлі, на лівій — чотири блакитні й три золоті стрічки, але на першому блакитному полі був доданий золотий тризуб у стилі УНР 1918 року.
Як український стяг вийшов з підпілля?
Протягом тривалого періоду український синьо-жовтий стяг існував поза офіційним визнанням. Але наприкінці 1980-х років рух за незалежність України набував обертів. Вже 14 березня 1990 року національний прапор розгорнувся у місті Стрий, і ця подія відкрила дорогу поширенню синьо-жовтих стягів по всій країні. Через дев’ять днів прапор з’явився над Тернопільською міськрадою, а потім у Львові, Івано-Франківську та Житомирі. Нарешті, хвиля національного піднесення дійшла до столиці, і в липні 1990 року синьо-жовтий стяг був піднятий над Київрадою.
23 серпня 1991 року група народних депутатів принесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Нині його зберігають під склом у музеї парламенту.