Свято П’ятидесятниці, Зіслання Святого Духа, християни відзначають на 50-й день після Великодня. Після Христового Різдва і Воскресіння це свято належить до найбільших празників церковного року. Саме П’ятидесятницю вважають днем, коли народилася та почала діяти Христова Церква. У дні святої П'ятдесятниці сам Святий Дух  помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя. Апостоли й перші християни як празник Пасхи, так і празник П'ятдесятниці перейняли від Старого Завіту й залишили його назву, але надали йому цілком іншого змісту. Головний мотив святкування П'ятдесятниці для новозавітньої Церкви — це подія зіслання Святого Духа на апостолів. Звідси цей празник має ще інші назви: День Зіслання Святого Духа, або День Святої Трійці. Зіслання Святого Духа для первісної християнської Церкви було такою радісною, урочистою й важливою подією, що цей празник прирівнювався до празника Воскресіння і Христового Різдва. У третьому столітті це свято стає загальновизнаним. Службу на його честь уклали у VIII столітті святий Йоан Дамаскин і святий Косма Маюмський. З богослужби П'ятдесятниці прийшла до наших щоденних молитов добре знана молитва до Святого Духа: "Царю небесний... ". Ця молитва починає кожне богослужіння. Старозавітня Церква мала звичай у дні П'ятдесятниці долівку своїх домів і божниць вкривати свіжою травою, а доми й божниці замаювати гілками дерев і квітами на знак, що в той час, коли був наданий Божий Закон, уся природа стояла в зелені. Треба сказати, що й апостоли, зберігаючи цей звичай, і свою горницю замаїли зеленню і квітами. Цей звичай перейшов і до новозавітньої Церкви. Звідси ще одна назва П'ятдесятниці: Зелені свята. Квіти й зелень дерев є ознакою життя, тож стали символом життєдайного Святого Духа. Як природа навесні оновлюються зеленню і квітами, так і свята Церква та її вірні оновлюються силою Святого Духа. Подія Зіслання Святого Духа мала дуже велике значення для апостолів і перших християн. Вона і зараз має те саме значення і для усієї Христової Церкви. Святий Дух надав апостолам дар мови, дар розуміння святого Писання і дар мужности у проповідуванні і визнаванні святої віри. На Коломийщині напередодні Зелених свят прикрашають оселі, ворота, подвір'я зеленим маєвом - липовим, ясеновим, ліщиновим гіллям. Гілочками, листям і квітами заквітчують образи (ікони). Як подає Енциклопедія Коломийщини, до 1939 року коломийці на Зелені свята вшановували національних героїв на старому українському цвинтарі Монастирку. Читайте також: Коломиян запрошують взяти участь в Єпархіальній прощі до Чудотворного джерела в Товмачику