Другого дня Міжнародного театрального фестивалю Чернівецький обласний муздрамтеатр ім. Ольги Кобилянської  виніс на суд глядачів комедію "Запечатаний двірник". "Нічого в світі не змінюється", — сумовитим голосом мовила одна шанована пані, закінчивши плескати артистам, які розкланювалися зі сцени з глядачами. Неважко було зрозуміти, що саме мала вона на увазі під своїм коротким резюме. Та певно ж, що стиль правління наших урядовців на найнижчих, так би мовити, низах. Як пише "Дзеркало Коломиї", у комедійному образку з життя буковинського села позаминулого століття, створеному на основі творів Юрія Федьковича, перед нашими очима явилися малосимпатичні сільські урядники на чолі з таким же малосимпатичним сільським головою, себто двірником. Читайте: Щоденник “Коломийських представлень”: День перший, “Катерина” Звичайно, жанр комедії потребує певної гротесковості, чим артисти й скористалися сповна. Але щоб гротесковість ця надто далеко втекла від суворої правди, то навряд. Маємо чимало історичних свідчень, що давні сільські виборні як у наших краях, так і в буковинських здебільшого погано справлялися з місією громадських провідників. І захланні були, і легковірні, і часто й охоче порушували заповіді Божі… Пані, з репліки якої почалася ця коротка рецензійка, швиденько перекинула з побаченого на сцені місток у сучасність і винесла свій присуд. Якщо ж оцінювати суто художні достойності комедії "Запечатаний двірник", то початок її видався занадто метушливим і крикливим. Ну для чого, скажіть, сільському начальникові  весь час гратися на сцені  табуреткою? То він стає на неї, мовби намагаючись закрутити електричну лампочку, якої на той час іще на Буковині не знали, то зістрибує… Однак з розвитком дійства гра акторів вирівнялася, особливо коли на сцені з’явилася Шевчиха (артистка Ксенія Король). Дехто з поважних експертів фестивалю взагалі побачив у Шевчисі чи не єдину гідну компліментів творчу індивідуальність. Вона не перегравала, поводилася природно, вміючи разом з тим викликати в зали неабияке пожвавлення. Театрознавці, з якими вдалося поспілкуватися після вистави, наголошують також на вдалій сценографії вистави, в якій головним об’єктом стала віденська шафа, на живій музиці, без якої сприйняття комедії було б млявішим. Читайте також:  У Коломиї відкрили Всеукраїнський театральний фестиваль “Коломийські представлення”. ФОТОРЕПОРТАЖ