У банки чоловік з’являвся серед білого дня – у капелюсі, влітку в панамі, взимку в шапці. Обов'язково - в окулярах, непримітному одязі. Приходив як звичайний клієнт, йдеться в сюжеті "Надзвичайних новин", передає "Дзеркало Коломиї". Він витягував пістолет і ввічливо просив віддати гроші, а потім зникав, залишаючи касирам солодощі як компенсацію за стрес. "Звичайно, я шкодую, що моя діяльність приносила збитковий стрес для працівників банків. Шоколад, як пишуть психологи, знімає стрес". Сам Владислав шоколад не їсть. Любить перлову кашу і домашні огірки, які вирощує на городі у селі Котлярці на Житомирщині, у якому жив останні роки. Він крав мільйони і повертався сюди, знімав свої капелюхи і окуляри, ні від кого їх не ховав і не ховався сам. Натхнення грабувати, зі слів чоловіка, прийшло спонтанно. Андрій Крищенко, керівник ГУ НП Києва, каже: "Працював один, планував, це не були великі заходи з планування, була попередня розвідка. Він обирав відділення, які не охоронялися". За останніх десять років на слід "душевного злочинця" не вийшов ніхто з правоохоронців. Щоразу він просто розчинявся у натовпі, йшов на метро, сідав у маршрутку і їхав у Котлярку. З портфелем, у якому були від 200 тисяч гривень до 20 тисяч доларів. За 10 років з банків чоловік виніс понад 10 мільйонів гривень. Для нього це – "волонтерство". Грабіжник в суді сказав: "Ви почали займатися волонтерством у 2014 році, а я почав робити те саме у 2007, тільки не тринджу про це по телевізору". Його шукали з 2007 року, у 2013 за його голову давали 50 тисяч гривень, цього року ціна зросла удвічі. Чоловіку приписують 14 пограбувань, але він ображається, мовляв, недооцінили, бо обікрав понад три десятки банківських відділень. "Одні банки завищували суму, яку я виніс, а інші знижували. Приблизно мільйонів 5-6". Отримане "шоколадне" прізвисько йому не подобається. Він каже, що є Робіном Гудом XXI століття: грабував багатих, аби допомогти нужденним. "Десь в якомусь місці є забагато, а в іншому не вистачало, то я в тому, де забагато, забирав і віддавав туди, де не вистачало". Основну частину, яку він отримав від даних діянь, він пожертвував нужденним, – зазначає адвокат "шоколадного грабіжника". Журналісти розшукали родину, де за грабіжника моляться і називають героєм. Ці люди живуть по сусідству з ним, і колись на цю родину звалилося горе. Галина Дорощук радіє, що її чоловік живий і стоїть поруч, а кілька років тому його мало не здолав рак: "У нього була онкологія, і вони нам допомогли, гроші дали. Спочатку тисячу на обстеження, потім 5 тисяч. Ми переживаємо, він дуже добрий, чесний, хороший хлопець. Просто життя у нас таке тяжке зараз, з кожною людиною таке може статися". Затриманням шоковане все село, люди не вірять, що їхній скромний односелець міг роками грабувати банки. "Чи його примусили, чи заставили. Я в це не вірю. Хто що просив – усім допомагав, усім робив добре". Про "роботу" чоловіка не знала і його дружина Олена. Владислав з родини художників, за професією — музикант. Раніше займався рекламою і поліграфією. Останні два роки чоловік  воїми руками робив ремонт вдома. Дружина розповідає: "Дуже педантичний, у нього все було чітко і рівно". Увесь маскувальний реквізит, капелюшки і окуляри підозрюваний зберігав на видному місці на саморобному стелажі, а пістолет лежав у майстерні. "Шоколадний Робін Гуд" зізнався у скоєному, йому загрожує 12 років тюрми. Грабіжник зізнається: "Вони можуть тимчасово обмежити мою п’яту точку у пересуванні з пункту А в пункт Б, але я не думаю, що я від цього буду у тюрмі страждати". Односельці затриманого вимагають для нього волі. "Навіть убивають людей, і їх не саджають, а це за що, за те, що він допомагав людям?" "Таку людину треба виправдати", "Простих людей не грабував, а банки – вони нас більше грабують". Зараз люди чекають на наступне засідання суду, а якщо вирок буде не на користь Ярослава, обіцяють бунтувати.