“Полонинське літо” – це означає, що вже чабани, вівчарі, всі інші літувальники знаходяться на полонинах, попрацювали добре, виготовили продукцію і вже тут її реалізовують, - розповідає голова Всеукраїнського товариства “Гуцульщина” Дмитро Стефлюк. – Це частково ще і ринок сільськогосподарської продукції. Але в цілому – це велика дань тим людям, які у складних умовах протягом багатьох років берегли цю господарку і розвивали її”.
Традиційно свято проходить у с. Верхній Ясенів на поляні, яка має назву Запідок, що на висоті близько 800 м.
“Це дуже зручне місце, красиве. Кругом ліс, гори. Природа сприяє тут. Люди радуються”, – каже Калина Лесюк, художній керівник фольклорно-етнографічного ансамблю с. Буковець.
Фестиваль з кожним роком набирає все більше обертів та розширює свої горизонти до міжнародного рівня.
До Верхнього Ясенова приїхали й гості із закордону: “Приємно, що приїжджає уже й діаспора. Є гості сьогодні з Румунії, Угорщини...” – розповідає Калина Лесюк.
“Полонинське літо” розпочалося вітаннями духовенства та керівництва області. А офіційно відкрили дійство розпалюванням справжньої полонинської ватри.
На фестиваль завітали представники з усієї Гуцульщини, щоб показати свої автентичні й неповторні вишиванки, запаски, кожухи, вироби з шкіри та глини й чимало іншого. Кожне місто й село має свої унікальні орнаменти та кольори.
“З Криворівні вишиванка “чорнобрива” (темних кольорів – ред.), а в Косові мода на жовті”, – наголошує Марія Зеленчук, представниця з Криворівні.
Крім того, на фестивалі продемонтували, як готується до весілля справжня гуцульська наречена під традиційні весільні пісні.
Концертна програма була насичена танцями, співами і театралізованими сценками у виконанні місцевих артистів.
Відео: Ярина БАЛАБАНИК
Текст і фото: Ярина БАЛАБАНИК