Як сказав Йоганн Вольфганг фон Гете “Недостатньо тільки отримати знання; їх треба застосувати. Недостатньо тільки бажати; треба діяти.” Завжди реалізовуйте свої ідеї. Так, як це робить наш наступний герой – Роман Остащук. Звичайний хлопець з Гвіздця, який навчається на вчителя образотворчого мистецтва в Коломийському педагогічному коледжі. Окрім навчання, Роман цікавиться історією і вже встиг втілити в реальність одну із своїх ідей.
- Привіт, Романе! - Привіт, чудовий день! - Направду так! Романе, ти майбутній вчитель образотворчого мистецтва. Окрім малювання, захоплюєшся історією. Скажи, чому ти вирішив написати довідник? Адже це справа не одного дня. - Я його почав писати в травні, навіть у червні до підготовки до ЗНО з історії України. Треба було прогнати від 6 до 11 класу і, щоб не забути деякі там терміни або події з минулих класів, треба було трохи собі законспектувати. Це переросло із 300 сторінок у довідник із датами, головними подіями і розв’язку кульмінації цих подій. - Він вже зараз написаний чи ще в процесі? - Він написаний. Тільки не знаю, чи видавати, чи ні, бо довідник – це, в першу чергу, книга, яка тобі допоможе при підготовці. А це можна сказати, як чорновик. Він закінчений, бо він охоплює період майже від самого початку цих первісних часів до нинішнього дня, тобто до січня 2019 року. - Які джерела ти використовував? - В першу чергу я посилався на книжку, по якій ми вчили із 6 по 11 класи. Хоча автори були різні, але я від кожного потрохи чогось брав. Також трохи заглядав у Вікіпедію. - Який найдраматичніший період в історії України, на твою думку? - Більш такий драматичний чи трагічний можна назвати доба руїни, тобто періоду міжусобної боротьби козацьких старшин, інтервенцію військ сусідніх держав у Гетьманщину – Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії. Ну, найбільшим таким драматичним сюжетом можна назвати Чорну Раду в Ніжині 1663 року, під час якої було найбільш виражено оце протистояння одного народу, коли прихильники Брюховецького билися протів прихильників Якима Сомка. - Тоді коли Україна переживала добу свого розквіту? - Українська Революція 1917 - 1921 рр. Адже, саме після тривалого столітнього забуття цієї національно-визвольної боротьби практично все 19 століття базувалось на вивченні самого походження українського народу, формування цього народу з метою зробити все, щоб вона стала рівною державою серед інших держав. Так, як це вдалося зробити Фінляндії, Польщі, прибалтійським країнам, які все ж таки витримали революцію і громадянську війну в Росії. - Хто з українських головнокомандувачів тобі найближчий? - Для мене найбільш таким визначним все ж таки є Богдан Хмельницький, який був чудовим полководцем, можна сказати за свою кмітливість і хитрість. Він був тією людиною, яка зробила те, що не могли зробити навіть деякі великі головнокомандувачі і 20, і 21, і 19, і навіть 17 століть. Вони не змогли утримати і побудувати, хоча і на такий короткий термін державу, в якій з повагою ставилися до народу, з повагою ставилися до козаків, з повагою ставилися до самої релігії. - Але тоді чому він останню битву програв? - Основним чинником була зрада союзника гетьмана Іслама ІІІ Ґерая, Кримського Хана, який у вирішальний момент не дотримався угоди і не дав підкріплення. І взагалі можна сказати перейшов на бік польського короля. Чинником ще одним стала Переяславська угода 1654 року, хоча і до сьогодні не можна сказати, чи насправді була така угода, чи її вигадали росіяни для утворення такого загального міфу про триєдинство трьох народів: українського, білоруського, російського. - А що ти думаєш про Бандеру? - Бандера на Західній Україні є нашим героєм, адже проповідував мрію про відродження України не у складі союзу і навіть не в складі третього рейху. Бандерівський рух зробив дуже багато у свою чергу при заснуванні разом із ОУН мельниківцями Української повстанської армії, яка діяла аж до 1952 – 1953 рр і не давала спокою радянській владі. - Він для тебе хто? - Я його вважаю героєм. - Чим ти цікавишся, окрім історії? - Цікавлюся політикою. Це для мене зараз є головнішим. Хоча до Революції Гідності це так не було. Я взагалі тоді мало дивився новини. Не зважав на те, що відбувається у нас в країні. Після подій на Майдані у 2014 році і до сьогоднішнього дня, можна сказати, щось в середині «переклинило». Така промайнула думка, що якщо цим не цікавитися, то в будь-який момент може все повторитися. Може повторитися розчарування у цьому всьому, повернення знову до влади тих людей, які привели до сьогоднішньої ситуації. Зараз якраз і вибори на носі. Можна побачити більш популістичні гасла, хоча це не лише для нас притаманне. Також для країн Західного світу, тієї ж самої Європи, де зараз дуже сильно розвивається рух радикальний, євро скептичний, тобто від’єднання від Європейського Союзу. Про це свідчить події, які відбулися у Великій Британії, референдум в Нідерландах. Також прихід до влади в Італії популістів, які фактично за ці п’ять років знизили рівень італійської економіки. Тобто мені стало небайдужим, я ж буду жити в цій країні. Я хочу, щоб в цій країні шанували право на вільнодумство, віросповідання. Шанували право на свободу слова та преси. - Давай ще порозмовляємо про образотворче мистецтво. Який твій улюблений напрямок? - Улюблений напрямок - пейзаж. - Принципи, яких ти ніколи не порушуєш? - Це терпіння, також наполегливість і впертість. - Давай пограємо в гру. Назви історичні поняття, які закінчуються на літеру я. - Реформація, експансія, децентралізація, декомунізація, полюддя, реконструкція, реставрація, колонізація, інтервенція, демократизація… - Непогано, я тобі скажу. Я би не назвала десять слів. І навпаки, назви поняття в мистецтві, які закінчуються на літеру а. - Кераміка, різьба, графіка, гравюра, скульптура, архітектура, методика викладання, нарисна геометрія, витинанка, шитова графіка. - Які ти робив персональні виставки? - Була моя виставка у центральній районній бібліотеці. Там я представляв свої роботи у різних жанрах - і живопис, і рисунок. Робіт не було так вже й багато. Досягало більш 30, деякі знаходяться у Гвіздецькій школі мистецтв, деякі - за кордоном. Є і в Туреччині. Але це, як в подарунок турецькому волонтеру, який приїжджав до нашої школи по програмі «Go Camp» , яка спрямована на підтягування англійської мови в українських школах. На знак вдячності я йому подарував картину, яка уособлює Коломийщину. Це музей Писанка. - Ти вигравав призові місця? - Були подяки, грамоти, дипломи як за участь, так і за зайняті перші місця, другі та треті. - Наприклад, який конкурс? - Ну, наприклад, навіть тут, в Коломиї, був, можна сказати, не конкурс, а олімпіада з образотворчого мистецтва. У ній я брав участь кілька років - від 7 по 9 клас. І так піднімався з 3 на 2 місце і з 2 на 1. - Тож бажаю тобі успіху. Дякую за візит. І до нових зустрічей. А нашим слухачам бажаю насичених весняних днів. - Дякую, що запросили. І до нових зустрічей. АВТОР: Соломія МАРДОРОВИЧПопулярні новини
5 типів головного болю, які не можна ігнорувати
12 Листопада 2025
Салат коул-слоу: американська класика, яка підходить до всього
9 Листопада 2025
Утеплення фасаду будинку восени
7 Листопада 2025
Найменші породи собак: для квартири та дітей
7 Листопада 2025