Минулого тижня через часті рясні дощі затопило як Коломию, так і район. Великих матеріальних збитків зазнали навколишні села. Чи не найбільше постраждала Печеніжинська об’єднана територіальна громада. У  Печеніжині підтоплено один будинок, а також господарські будівлі, пошкоджені два мостові переходи і міст, який з’єднує Печеніжин з Молодятином. Крім цього, в людей сильно розмило городи. Ймовірно, урожаю цього року не буде, повідомляє Дзеркало медіа. Але центром затоплень стало село Марківка. Там за п’ять хвилин водою, яка буквально прилетіла з гір, накрило чи не все село. За словами очевидців, вона прибула настільки швидко, що ніхто навіть не встиг зрозуміти, що відбулось. За кілька хвилин висота води рівнялася майже з огорожами будинків. “Дзеркало” поїхало в село після підтоплення, щоб на власні очі побачити, якої біди зазнали селяни. За словами сільського старости Івана Копильціва, Марківка зазнала великих матеріальних втрат. Головне, що люди не постраждали, а тих, хто був у зоні ризику, вдалось оперативно евакуювати з будинків. Того дня з трьох осель забрали людей. Найбільше постраждала вул. Шевченка. Сила води розмила її наскільки, що жодною автомашиною туди не заїдеш. Вантажівка, яка нею їхала того дня, стоїть непорушно з викрученими колесами. Але на вул. Шевченка є заїзд з іншого боку. Тому до будинків дістатися у разі пожежі чи іншого нещасного випадку можливо. Староста каже, що наступного ранку об’їхав автомобілем все село, щоб переконатися, що до кожної вулиці є проїзд.   У свою чергу ми поспілкувались із мешканцями Марківки, які якраз вигрібали намул та інший бруд із будинків, який принесла з собою вода. “У нас уже третій день немає газу. Навіть не можемо їсти зварити. Я вже 15 разів мила веранду, бо постійно глина, і глина, і глина…Найбільше мені паркан поламало. Мене зять ще встиг винести з хати і занести в машину,  а свою вагітну жінку не встиг. Її двоє чи троє чоловіків виносило”, – жаліється Ганна Копильців. Жінка купила цю хату ще у 80-х роках, але вже третій раз її господарство зазнало такої матеріальної шкоди. Її сусід Тарас Семенишин теж порається біля хати. Заводить нас  у будинок. Ще не встиг вимити підлогу. На подвір’ї де-не-де картопля, яку змило з городу. “О 20-ій годині почалася злива. Спочатку текло дорогою, а потім як хмаролом десь вдарив у горах, то селом пішла величезна хвиля. Все піднімало з дороги. Все у грабах було. Рівень води був десь на метр. А на городі зробилося плесо. Дві пивниці були заповнені водою. Ще всюди намул: і в стодолі, і в стайні”, – каже чоловік. Наступна хата, до якої ми навідались, Миколи Панчошака. Людей теж застали в роботі. Їхня хата розташована в кінці села. Там, власне, хвиля води, яка пройшлася Марківкою, й зупинилась. Його зять Василь Гриньків розповідає, що ширина цієї хвилі сягала близько ста метрів, а висота була більше двох, оскільки це найнижча точка Марківки. “Городина затоплена вся. У нас підтопило два житлових будинки. Води було в хаті десь 60 см. Затопило меблі, все, що було в хаті. Будинки вже не підлягають ремонту, бо і підлога, і стіни мокрі, їх треба відновлювати. Тут живуть наші батьки”, – ділиться враженнями чоловік. Ярина БАЛАБАНИК Фото: Андрій КАНЯ