ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Не я б'ю – верба б'є, від нині за тиждень Великдень. Що треба знати про Вербну неділю

      Вербна неділя – свято входу Господнього в Єрусалим. Щороку християни радісно чекають цього дня, адже саме Вербною неділею традиційно завершується останній тиждень перед Страсною седмицею.
      Вербна неділя є надзвичайно важливим святом для усіх християн. У церквах цього дня проводять особливі Служби Божі, на яких священники читають Євангеліє і розповідають про в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим. Коли Месія заїхав у місто на віслюку, люди встелили йому шлях пальмовими гілками та вигукували "Осанна!", що в перекладі означає "врятуй".
      Вербна неділя є святом із нестабільною датою, тож і відзначають його кожного року по-різному. Традиційно, Вербову неділю або Вхід Господній у Єрусалим (так по-іншому називають свято) вшановують у шосту неділю Великого посту, рівно за тиждень до Христового Воскресіння. Цьогоріч українці відзначають Вербну неділю 25 квітня. Після того, як ми відсвяткуємо Вербну неділю, 26 квітня, у понеділок, починається Страсний тиждень, який триватиме до Великодня. Називається він так через те, що увесь тиждень віряни згадують шлях страждань і смерть Спасителя, аж до Його Воскресіння.

Так, як Вербна неділя вважається дуже шанованим святом, то і її святкування, і вказівки церкви, що не можна робити у цей день є особливими. Давні християни кинули під ноги Христові пальмові гілки у знак шани, а у тих країнах, де дерево пальми не росте –  її замінником обрали вербу. Верба – це перша рослина, яка розквітає навесні й її вважають символом початку нового життя. Освячені "котики" верби не можна викидати, адже вони слугують оберегом родини й захищають сім'ю від хворіб і напастей. За рекомендацією служителів церкви, вербові гілочки треба заховати у куток кімнати, або ж поставити за іконою і не викидати з оселі впродовж 12 місяців, аж до наступного Великодня.

   У цей день, освятивши гілочки верби віряни легенько вдаряють близьких та друзів посвяченим вербовим букетом та нагадують, що залишилось мало часу до Пасхи. У цей день заведено казати "Не я б'ю – верба б'є, віднині за тиждень Великдень".