Як відомо, коломийська громада розширилася. Розширилася за рахунок приєднання до міської громади сіл Шепарівців, Товмачика, Іванівців, Саджавки з присілком Кубаївкою - з одного боку й селом Воскресінці - з протилежного боку.
Звичайно, до міста-стотисячника з усіма преференціями, які звідси випливають, Коломия ще сильно недотягує і невідомо коли дотягне. Хоч мер Коломиї Ігор Слюзар майже впевнений, що за пару років новоутворені довкола міста ОТГ самі попросяться до міської громади. Змусять реалії. А які ж зміни сталися в приєднаних селах? Чим вони виграли? Для з'ясування ми відправилися в село Іванівці.
Іванівці з населенням 1.300 осіб, як і більшість населених пунктів Коломийщини (і не тільки Коломийщини), повіддавало багато своїх молодих сил закордонам: Чехії, Польщі, Бельгії, навіть Ізраїлю. Колись у селі був потужний колгосп, при колгоспі нараховувалося 1.200 га орної землі (це разом з Товмачиком). Тепер 400 га орендує МХП "Перспектив". Є 40 га вільної землі колишнього пасовища, яку планують виділити під спорудження сонячної електростанції. Проект уже на розгляді. А тих 125 корів (це на 400 дворів), яких тримають селяни, мають де пастися.
Та все це, так би мовити, сталий капітал, нас передусім цікавлять мотиви приєднання села до Коломиї і скільки бонусів село набрало. Ось що з цього приводу міркує в. о. старости Василь Мочернюк.
- Сільська казна дотепер наповнювалася переважно за рахунок акцизного податку на паливо. Дохід з автозаправки давав нам 1 мільйон 200 тисяч гривень прибутку щорічно. За ці кошти ми поремонтували дороги, школу та клуб, оновили мостики й інше. Наступного року дохід від автозаправки забиратиме Дорожній фонд. Ми залишимося ні з чим. Стояло два варіанти: або збільшувати місцеві податки, або приєднуватися до Коломиї. Вибір упав на другий варіант.
Чому? По-перше, ні наше село, ні Товмачик не мають необхідної для можливого створення ОТГ структур. По-друге, в місті працює багато іванівчан. Та й навіщо видумувати велосипед за двадцять хвилин їзди до Коломиї?..
Дотепер ми витрачали 300-350 тисяч на утримання апарату сільради, а медицина, а освіта, а дитсадок? Тепер усі витрати бере на себе Коломия. Допомагають конкретно, - ось нещодавно, як пішов снігопад, за моїм першим дзвінком прибув з міста трактор для очищення вулиць від снігу. До приєднання ми мали в бюджеті 1.400 тис. гривень, після приєднання - 1.600 тисяч. Кошти спрямуємо на освітлення вулиць, на ремонт доріг. Добиваємося, аби раз на годину курсував автобус сполученням коломийський вокзал-Іванівці-Саджавка. Бо прохідні автобуси зупинятися в Іванівцях не завжди хочуть...
Невщухаючий головний біль Іванівців - проблема зі сміттям. Дуже засмічують центральну дорогу проїжджі транзитні авто. А самі мешканці продовжують відвозити побутові відходи до берегів річки. І боротися з цим стихійним лихом практично неможливо.
До речі, транзитне сполучення через Іванівці окрім мінусів (засміченість) має свої плюси. Вони стосуються перспективи розвитку туризму. Через село проходить державного значення магістраль. Є пішохідний міст у гори з прицілом на Княждвірський заповідник.
"Проілюструю свої слова яскравим прикладом, - мовить війт. - Якось на нашій заправці зупинився автобус з хасидами, котрі їхали з Буковелю. Всі такі колоритні - з пейсами, у своїх ярмулках. Наші хлопці повозили їх на фірі по селу. То кажуть, що стільки заробили за пару годин, як не годні заробити за півроку...".
Свого часу дуже "підтягнув" село його уродженець, колишній голова ОДА Михайло Вишиванюк. Сьогодні село "тягнуть" на собі місцеві підприємці Віктор Бітковський та Георгій Королянчук, активісти, серед яких член громадської ради Роман Мостовий. Не стоїть осторонь потреб села й згаданий уже напочатку Миронівський комбінат хлібопродуктів "Перспектив".
Отож, з усього видно, що, приєднавшись до коломийської громади, мешканці Іванівців зробили правильний вибір. В усякому разі - так виглядає на сьогодні.
АВТОР: Іван ДЖИНДЖУРА
ФОТО: Андрій КАНЯ
