З 2015 року такий вид спорту, як баскетбол, у Коломиї завмер. Команда, яка представляла наше місто на чемпіонатах, розпалася. Окрім цього, не було жодного спортивного залу, який би дозволив займатися баскетболом зацікавленій молоді. Віталій Вінтоняк, професійний баскетболіст, вирішив змінити ситуацію. "Ніколи не здаватися" – з таким девізом по життю іде Віталій. Професійно розпочав грати у баскетбол в 16 років, вступивши в Івано-Франківський коледж фізичного виховання, а вже у 18 років підписав професійний контракт з БК "Говерла". Рівно через чотири роки хлопець грав у складі легендарного БК "Будівельний", з яким став чемпіоном України в Суперлізі. Через сімейні обставини Віталій повернувся до Коломиї. "Мене дуже засмутила ситуація з баскетболом у нашому місті, адже немає ні залу, ні команди. Я знаю багато молодих хлопців, які би розвивалися у цьому виді спорту та могли досягти високих результатів. На жаль, вони не мають для цього відповідних умов. Я впевнений, що й самі містяни із задоволенням приходили б на гру. Наприклад, на матчі "Коломия – Харків" зали були б переповнені. В такій ситуації усе купується за власний кошт. Мені хотілося б, щоб цій проблемі приділили більше уваги". Спортсмен розпочав реалізовувати свій задум з того, що зібрав команду з місцевих хлопців, які закохані у баскетбол. Кожен з них має основну роботу, але незважаючи на це, чи не щодня приходить у зал Коломийського ліцею №8. Деякі приходять, щоб підвищити свої спортивні навички та мріють грати у Вищій лізі, представляючи рідне місто, а інші отримують задоволення від гри. Команда налічує близько 30 людей різного віку. Звичайно, на тренуваннях не завжди всі присутні. В залежності від кількості гравців, на початку гри капітан ділить учасників на команди. Після завершення аналізує сильні та слабкі сторони матчу, вказуючи на те, як варто грати, а як ні в тій чи іншій ситуації. Наймолодший гравець Микола Джигринюк навчається в Індустріально-педагогічному технікумі на передостанньому курсі, здобуваючи освіту за спеціальністю слюсар з ремонту автомобіля електро-ключового обладнання. Хлопець мріє пов’язати своє життя з баскетболом і впевнено робить перші кроки. Микола грає за рідний технікум і вже встиг разом з командою посісти друге місце на змаганнях. "Він дуже добре грає у захисті, – розповідає Віталій, – багато працює над собою і старається. Це й стало для мене мотивацією, щоб його запросити до нас". А ось 15-річного Олега Драганчука уже можна побачити в розширеному списку збірної команди України з баскетболу. Нині хлопець грає за команду Чорткова, що на Тернопільщині. Двічі на місяць приїжджає до Коломиї, відвідуючи тренування. Мріє займатися баскетболом професійно. Серед спортсменів можна помітити і ветерана гри. Володимирові Жукову – 55 років. Удень чоловік ремонтує котли, а ввечері приходить на тренування і повністю віддається грі. "Цей спорт допомагає мені відчувати себе молодим", – розповідає пан Володимир. Віце-капітан команди Олександр Торбенко займається баскетболом з 10-ти років. Навчаючись на програміста, Олександр грав у баскетбол, представляючи університет. Після закінчення виступав у першій лізі. Зараз працює у сфері торгівлі, але гру не залишає. "Хотів би, щоб у нашому місті цей вид спорту розвивався на кращому рівні, ніж зараз. Молоде покоління, яке би могло нас замінити, не має наразі жодних умов для розвитку". Зараз хлопці беруть участь у чемпіонаті області, в якому за перемогу борються 5 команд. Чемпіонат проходить у два кола. Чотири гри грають на виїзді, інші чотири – у рідному місті. Але у зв’язку з тим, що в Коломиї немає відповідного стадіону, всі матчі хлопці грають в інших містах. Наразі на рахунку команди три перемоги і три поразки. Але ми переконані – перемога за нашими хлопцями. АВТОР: Соломія МАРДАРОВИЧ Читайте також: Коломийське "Покуття" з рахунком 0:7 розгромило команду з Делятина.