ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Лондонський журнал вмістив статтю коломиянина Миколи Савчука про українську шерлокіану


У журналі "Sherlock Holmes Magazine (London) №5 побачила світ літературознавча стаття «Шерлок в Україні: від Голмса до Холмса і назад» коломийського письменника, журналіста і краєзнавця Миколи Савчука.

У ній ідеться про те, як від 1903 р. українські читачі знайомляться в різних перекладах з детективами відомого анґлійського письменника Артура Конан Дойла про Шерлока Голмса (нижче подамо повну версію статті українською мовою).

Кольоровий «Sherlock Holmes Magazine» («Шерлок Голмс журнал») виходить раз на квартал анґлійською мовою в Лондоні у електронному й паперовому варіантах, має 68 сторінок. На Савчукову статтю з ілюстраціями редколегія віддала 4 сторінки.

"Відрадно, що завдяки цій публікації анґломовні читачі тепер дізнаються, що й українці, хоч тривалий час перебували в неволі, — намагалися встигати за європейськими літературними новинками й модами", - каже Микола Савчук.

Журнал можна придбати в Лондоні або ж ознайомитися з ним в інтернеті.

Наразі автор очікує на авторський примірник, який редакція пообіцяла надіслати до Коломиї.

До слова, анґломовний переклад статті  - Анатолія Олійника з Коломиї.






Обкладинка Sherlock Holmes Magazine (London) №5.






ВІД ГОЛМСА ДО ХОЛМСА І НАЗАД


(Знаменитий лондонський детектив на шляху до українського читача)


            Видатний анґлійський письменник Артур Конан Дойл, мабуть, і не здогадувався якою популярністю користуватиметься його Шерлок Голмс в Україні. Ба навіть і не знав, що є така земля, яка називається Україною. Та й мало хто в Європі знав, а тепер погоджується з тим, що територія України — це паркан між Європою й Азією, між демократією й тиранією, між гуманізмом і деспотією.


            Коли Артур Конан Дойл творив свої цікаві оповідання, повісті  й романи про Шерлока Голмса — Україна була поділена між двома імперіями: східна, більша, її частина стогнала під ярмом царської Росії, а західна, менша, перебувала у складі Австрійської, а потім Австро-Угорської імперії. Внаслідок загарбницьких воєн найближчих сусідів, насильно розірваний на частини український народ, ішов своїми історичними шляхами. Східну Україну активно асимілювали, нищили й наближали до Росії, а Західній дихалося вільніше під владою австрійських цісарів. Західна Україна — це історичні краї Галичина, Волинь, Буковина й Закарпаття. Особливим поступом відзначалася Галичина з центром у м. Львові (теперішні Львівська, Івано-Франківська й Тернопільські області України). Тутешні талановиті молоді люди навчалися у Відні й Кракові, служили в австрійському війську, працювали в державних установах, володіли мовами, читали передову європейську літературу й пресу. А також мали свої рідномовні навчальні заклади, грали вистави й видавали часописи та літературу українською мовою. Це було те, чого не мали східні українці, яким російська влада заборонила вживати мову на сцені й письмі. Відповідно Західна й Східна України користувалися іншими правописами, виробляли инші мовні варіанти, орієнтувалися на різні культурні цінності. І тут, нарешті, ми підходимо до нашого Шерлока Голмса.


            Відомо, що 1887 р. Артур Конан Дойл видав свій перший  детективний твір «A Study in Scarlet» («Етюд у багряних тонах»). А до західноукраїнського читача Шерлок Голмс уперше завітав аж 1903 р. Відбувалося це перше знайомство на сторінках щоденної української газети «Діло», яка виходила у Львові.  Тоді у п’ятьох числах за 1903 р. публікували детектив Артура Конана Дойла «Синїй карбункул» (З «Пригод Шерльока Гольмса») у перекладі з анґлійської Ярослава Гординського. Зауважу, що переклад був не вторинний, тобто не з німецької чи з польської мов, а саме з анґлійської.


            Ярослав Гординський (1882 — 1939) народився на Львівщині, навчався у Львівському й Віденському університетах, був відомим педагогом, літературознавцем і письменником. Під ту пору він закінчував свої вищі студії, а водночас переклав Дойлевого «Голмса».


            Про неймовірний успіх анґлійського письменника в українському середовищі Галичини свідчить ще один цікавий факт. У вищезгаданій щоденній газеті «Діло» за 18 падолиста (1 грудня) 1906 р. у фейлетоні  «Під неділю» автор МК. (псевдонім) розповідає, як ґеніяльний Шерльок Гольмс з доктором Вотсоном поїхали через Париж-Краків до Львова розшукати програму політичної партії польських «народових демократів», з’ясувати їхнє ставлення до русинів (українців) та майбутнє їхньої політичної сили.   Популярність Дойлевих детективів у Галичині була такою великою, що незабаром з’являються українські переклади-книжки. Так 1908 р. накладом «Народного Слова» у Львові виходить друком «Кровавий шлях» А. К. Дойла у 2-х частинах. Його переклав невідомий нам Антін Шебец. У передмові до цього видання автор В. Д. зокрема пише: «Тому що пригоди Шерльок-Гольмса читають ся з незвичайно великим заінтересованєм і розходять ся у нас в польських перекладах в тисячках примірників, зважили ся ми подати українській публиці дещо з тих славних пригод в нашій рідній мові. Досить придивитися по львівських книгарнях, трафіках, по зелізничних кіосках, а зможемо собі виробити понятє, який великий попит мають Дойлеві оповіданя. Ми мали вже нагоду познакомити наших читачів з одним оповіданєм Дойля «Остров божевільних... Хоч ми пересьвідчені, що надто великої вартости літературної пригоди Шерльок-Гольмса не мають, та друкуємо їх в тій ціли, щоб не давати українській публиці нагоди кормитися польськими перекладами тай своїм грошем збагачувати русиноїдну польську пресу».


            Популярність Шерлока Голмса ширилася по всьому українському світі. Як знаємо, після революції 1905 р. у Росії царська влада зробила невелику мовну полегшу «молодшим братам»-слов’янам, підневільним українцям: почали виходити українські газети й книжки, хоча російська окупаційна влада періодично їх закривала, забороняла й нищила.


            У найавторитетнішій під ту пору в підросійській Україні київській українській газеті «Рада» за 19. 08 (1. 09) 1908 р. повідомлялося, що у Львові створено Видавництво ілюстрованих повістей, яке починається оповіданням Конан Дойла «Із пригод знаменитого світового детектива Шерльока Гольмса».


            «Оповідання це виходитиме окремими випусками, — кожний випуск в формі великого зошитка, прикрашений розмальованим образком на обкладинці; коштуватиме кожний випуск 15 коп. і продаватиметься по всіх книгарнях і на вокзалах». Далі подавалася адреса у Львові: вул. Чарнецького, 3. Р. Ляндав. У першому випуску надруковано «Тайна молодої вдови», у другому — «Наречена прокуратора».


            Отже, невідомий нам гебрей З. Ландау поклав, так би мовити, на бізнесовий верстат видання шерлок-голмсіяни українською.  На жаль, досі жодну з виданих цією особою книжок не вдалося відшукати. Цікаво, що як давній книголюб я обійшов не одну букіністичну книгарню, але ніколи не натрапляв на досовітське україномовне видання детективів А. К. Дойла. Мабуть, зачитували ті книжки до дірок і вони, за винятком наукових бібліотек, майже ніде не збереглися. Та й у наукових книгозбірнях, деякі з них пропали, в чому я особисто пересвідчився.


            Однак ідея З. Ландау була успішно реалізована, бо ще у календарі «Запорожець» на 1912  р. (Коломия, 1911) вміщено оголошення про видання книжок про Шерлока Гольмса у Львові. «Видавець Р. Ляндав».  Тут вміщено перелік 20 виданих або запланованих книжок про видатного лондонського вистежника. Далі зазначалося, що кожне видання коштує 40 сотиків, тобто крейцерів, а в Америці — 12 центів. Можна припустити, що видавець Р. Ландау дарував читачам книжечки про Шерлока Гольмса аж до Першої світової війни.


            Високоосвічені українці були й у нашій діаспорі у США й Канаді. Вони знали анґлійську мову та анґломовну літературну моду. Власне в тодішній українській еміґрантській пресі також надибуємо перші переклади Дойлевих творів про знаменитого лондонського вистежника.  Тут мається на увазі часопис «Канадиєць», який упродовж 1912 — 1920 рр. виходив у м. Едмонтоні (Канада) та друкував детективні оповіді А. К. Дойла про Шерльока Гольмса.


ІІ.


            Велика війна перервала гін у всіх царинах суспільного життя, в т. ч. й літературі. Про Шерлока Голмса, ніби забули. Однак у 1920-і він знову повертається на сторінки українських книжок. Взявся за це насамперед такий поважний видавець як Яків Оренштайн (1875 — 1942). Уродженець Коломиї, з давньоєврейського роду, він мав великі заслуги перед українським книговидавничим рухом. Отже, 1921 р. в Українській накладні Якова Оренштайна (Київ-Ляйпціґ) побачила світ відома повість А. К. Дойла «Знак чотирьох». Книжка мала 179 сторінок. Наступного року це саме видавництво подарувало читачам відомий роман «Пес Баскервілів» на 278 сторінок. На жаль, цих книжок мені не вдалося потримати в руках і я покликаюся лише на достовірні джерела .


            Якщо Яків Оренштайн видавав відповідну поліграфічну продукцію і якісні тексти, то знаходилися спритники, які в пошуках легкого заробітку також штампували Дойлеві детективні оповідання.  Мова йде про десяток тоненьких книжок «З пригод Шерльока Хольмса», які видала у Львові в 1920-і рр. друкарня Ставропігійського інституту. Однак у тих виданнях ми вже читаємо не український варіант Голмс, а російський — Холмс.


       Ставропігійський інститут був однією з найдавніших українських культурно-освітніх установ нової доби, заснований ще 1788 р. у Львові, і відіграв на перших порах позитивну роль у культурному поступі галичан. Але у другій половині ХІХ ст. її опанували москвофіли, прихильники «єдінаво русскава міра» та «православія», а в міжвоєнний період польська влада потайки сприяла Ставропігійському інститутови боротися з українським рухом. Місцеві москвофіли були й надалі пов’язані з Росією, але вже Радянською. Тому появу серії детективів про лондонського вистежника треба розглядати в цьому контексті.


            Насамперед дивує те, що кожна з книжок мала 32 сторінки. Ймовірно, видавці скорочували текст під цей обсяг. Такий собі коротший виклад тексту, доступний для народу, як це дехто собі дозволяє і в наші дні. Не зазначено хто переклав і з якої мови. Виглядає, що це переклади з російської мови, бо в переліку виданих і запланованих книжок натрапляємо на російськомовні варіант назв Дойлевих творів.


            Отже, у серії «Бібліотека для всіх» видавництво львівського Ставропігійського інституту надрукувало такі книжки А. К. Дойла: «Душогубство в Абей Ґрендж» (1924 р.), «Пестра стяжка» (1924), «Захований клейнод» (1924), «Чоловік з близною» (1924), «Відтятий палець», «Шість Наполєонів», «Танцюючі фіґурки» (1925). Планувалися подальші книжки, приблизно 10 назв. Чи всі вони побачили світ — невідомо.


            Має свою історію й українська шерлок-голмсіяна періоду СРСР. У 1928 р. в Державному видавництві України побачили світ «Вибрані твори» Артура Конана  Дойля в 2-х томах накладом по 5000 примірників кожен. Перший том — це «Пригоди Шерлока Холмса», другий — «Пес Баскервілів».


            На поч. 1930-х, українські читачі отримали «Собаку Баскервілів» (Київ — Харків, 1937) у перекладі М. Овруцької (наклад —10 тисяч). Правда, в редакційній передмові спочатку вилаяли на всі заставки «стару добру Анґлію», а потім наголосили, що в книжці «Собака Баскервілів» А. К. Дойл показує злочинний світ у капіталістичній системі і боротьбу за недоторканність «священної» буржуазної власності.


            Сталінський період з його нечуваними репресіями, Голодомор, Друга світова війна, боротьба з капіталістичною системою не сприяли новим україномовним виданням про Шерлока Голмса. Аж у період Хрущовської відлиги у серії «Бібліотека пригод та наукової фантастики» з’явилася на світ тонка, але цікава книжка А. К. Дойла «По багряному сліду» (Київ: Молодь, 1957), яку проілюстрував Г. Малахов. А наступне видання, «Оповідання про Шерлока Холмса», український читач отримав аж через 20 років (Київ, 1977). Останнім виданням радянського періоду були також «Оповідання про Шерлока Холмса» (Київ: Веселка, 1990) у серії «Шкільна бібліотека». Виглядало, що такі книжки дозволялося перекладати українською один раз на 20 років. А в інші роки український читач міг вдовольнятися російськими перекладами, яких було значно більше.


            За незалежної України, від 1991 р., українські перекладачі надолужують втрачене в період СРСР. Зокрема, йдеться і про переклади детективів Артура Конана Дойла. Так 2009 р. київське видавництво «Школа» подарувало юним українським читачам книжку «Собака Баскервілів» у перекладі М. Дмитренка та О. Літвінової на 240 сторінок. У 2010 р. побачили світ «Собака Баскервілів» (Київ: Країна мрій, 2010. — 192 с.) та чотиритомове видання А. К. Дойла «Пригоди Шерлока Холмса» (К.: Веселка — Тернопіль: Богдан, 2010), до якого ввійшли всі оповідання й повісті про легендарного детектива. З ориґінального анґлійського видання 1989 р. український переклад зробив Володимир Панченко. У такий спосіб перекладач і видавці забезпечили українцям належне місце в світовій шерлок-голмсіяні. Наклад кожного тому — по 4000 примірників.


            У книжковій серії для дітей та юнацтва «Читаємо разом із Всеволодом Нестайком», яку видає у 2010-і рр. київське видавництво «Країна мрій» та Компанія ОСМА, побачила світ низка творів про Шерлока Голмса: «Собака Баскервілів», «Етюд у ясно-червоних кольорах», «Знак чотирьох», «Пригоди Шерлока Холмса», «Нотатки про Шерлока Холмса», «Повернення Шерлока Холмса». Переклад Миколи Дмитренка, ілюстрації Наталії Клочкової.


            Це саме видавництво (Компанія ОСМА) видало 2015 р. «Нотатки про Шерлока Холмса» А. Конана Дойла в тому самому перекладі, до якого ввійшло 11 оповідань. Особливістю цієї книжки є те, що передмову до неї написав автор сценарію знаменитого міні-телесеріалу про Голмса Стів Томпсон. Наступною книжкою цього видавництва була «Собака Баскервілів», до якої передмову написав Бенедикт Кембербетч.


            У 2014 р. київське видавництво «Арій» у серії «Читаю анґлійською. English Intermediate» започаткувало Дойлеві книжки про Голмса мовою оригіналу: «Собака Баскервілів», «Шерлок Холмс», «Анґлійські детективи». На початку книжки читаємо, що вона відповідає вимогам чинної програми з англійської мови; адапт, вправи, словник М. Є. Соловей.


            Згаданого 2015-го роман «Собака Баскервілів» на 222 сторінки у перекладі Олени Ломакіної з’явився у київському видавництві «Знання».


Наступного року у столиці надрукували «Спілку рудих» А. К. Дойла (Київ: Знання, 2016. — 191 с.). У серії «Класика» київське видавництво КМ-БУКС видало 2017 р. повість «Знак чотирьох» на 168 сторінок у перекладі Миколи Дмитренка. Щоправда, без ілюстрацій.


            Від 2017 р. відоме харківське видавництво «Фоліо» пропонує читачам малоформатну, у м’яких палітурках, книжкову серію «Істини». У ній побачило світ 7 книжок з детективами А. К. Дойла про Шерлока Голмса і ще кілька книжок готується до виходу в світ цього року. Перекладач — Євген Тарнавський, оформлювач книжок О. Гугалова. Кожен випуск виходить накладом понад 2000 примірників.


            На основі телесеріалу BBC ONE 2018 р. відоме львівське видавництво «Апріорі» видало книжку «Шерлок. 1 сезон». Її переклали В. Хасхачик, М. Іванів, Т. Телішевська, а проілюструвала Тетяна Ліхачова. Книжка має 396 сторінок і наклад 2000 примірників. Побачила вона світ у серії «Найкращий детектив ХХІ століття». У місцевій книгарні така книжка коштує 160 грн.


            Того самого року київське видавництво «Рідна мова» в серії «Класна класика» подарувало юним українським читачам Дойлеву «Спілку рудих» в перекладі Володимира Панченка, з ілюстраціями Сергія Позняка. Наклад книжки — 3000 примірників.


            Дуже ошатно, як він це й практикує, підготував 2018 р. двотомовик «Шерлок Голмс» відомий український письменник Іван Малкович у своєму київському видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Це повне видання детективів А. Конана Дойла про Шерлока Голмса у перекладі згаданого вище Володимира Панченка, з ілюстраціями видатних анґлійських графіків С. Пейджета, Д. Гатчинсона та інших. Перший том має 768 сторінок, другий — 720.  З’явилося третє перевидання першого тому і друге — другого. Отже, книжка має успіх в українських читачів.


            Видані навіть короткі перекази повістей та оповідань А. Конана Дойла про Шерлока Голмса.


            А 18 травня 2019 р. газета «Літературна Україна» опублікувала невідоме оповідання про Шерлока Голмса, яке нібито знайшов на горищі 2015 р. шотландський краєзнавець Уолтер Елліот у брошурі «The Book o’the Brig» («Книга Бріґа») (1903 р.). Його переклав Максим Бистрицький, а стаття має назву «Шерлок Холмс: розкриття шотландських бургів і, завдяки дедукції, благодійного ярмарку для «Бріга». Наразі це найновіший твір видатного анґлійського письменника, з яким ознайомився український читач і який не внесли до жодного з видань.


            В Україні у 2000-ні також з’явився ринок аудіокниг, а поміж них і з творами про Шерлока Голмса: «Пістрява стрічка», «Спілка рудих», «Собака Баскервілів», «Таємниця Боскомської долини», «Етюд у рожевих тонах», «Дияволова нога», «Людина з вивернутою губою» та інші.


            У 2017 р. я створив інтернет-сторінку «Шерлок-голмсіяна українською», проваджу її та запрошую до перегляду.


            Загалом від 1991 р. в Україні побачило світ українською мовою понад 25 видань А. К. Дойла про Шерлока Голмса. Це, очевидно, наситило спраглих українських читачів. А якщо додати до цього аудіокниги, короткі перекази Дойлевих творів, то можна сказати, що про Шерлока Голмса в Україні знають не гірше, ніж про Еркюля Пуаро, комісара Мегре, чи місіс Мапл.


***


Вперше тему української шерлок-голмсіяни дослідив автор цієї статті й опублікував 3 травня 2018 р. на сторінках «Літературної України» (Київ) свою розвідку «Від Шерльока Гольмса до Шерлока Холмса».


            Я також видав повість-детектив «Коломийська історія Шерлока Голмса» (Коломия: Вік, 2016. — 128 с.) з ілюстраціями молодого коломийського художника Миколи Яцурака. У ній ідеться про нібито віднайдену недавно в Лондоні розповідь доктора Ватсона про те, як 1901 р. він з дорогим товаришем Голмсом перебували в Коломиї і розплутували загадкове зникнення анґлійського інженера.


МОВНІ ПРОБЛЕМИ


            Через трагічну українську історію потерпали не лише люди, але й наша культура, соціальний та економічний поступ, і насамперед мова.  І це яскраво підтверджує підхід до перекладів текстів з анґлійської, у нашому випадку — детективів Артура Конана Дойла. В українських виданнях ми надибуємо його прізвище як Дойл і як Дойль; доктора Вотсона передають і як Ватсон, і як Вотсон. Але найбільший різнобій бачимо в написанні прізвища головного героя  Голмса. Отже, у першому перекладі його названо Шерльок Гольмс, був навіть варіант Гольмес. Згодом український варіант Гольмс поступився російському варіантові Холмс, і навіть з’явився такий варіант як Хольмс. Це найчастіше практикувалося в період СРСР, коли силою й хитрістю зближували українську й російську мови на російській основі.


            Нарешті, в наші часи найповажніше перекладне видання київського видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» подарувало нам згаданий вище двотомник «Дойла» з «Голмсом» і «Вотсоном». Так поволі утверджується наша мовно-перекладна правда й традиція.


            У період української незалежності та в діаспорі написано багато статей щодо передачі анґлійської літери h на українському письмі. Висновок полягає в тому, що цю літеру українці повинні б передавати як «г», а не «х». Це росіяни анґлійське h передають як «х», оскільки в них нема такого звуку як в українців, тобто «г».            Отже, в українській мові ми мали б українське «чоловік» вимовляти і писати анґлійською «газбенд», а не «хазбенд», назву відомого аеропорту — Гітроу, а не Хітроу, жіноче ім’я — Гіларі (Клінтон), а не Хіларі (Клінтон), прізвище відомого письменника — Гемінґвей, а не Хемінгуей, і відповідно — Голмс (Гольмс), а не Холмс.


            Правильну передачу анґлійської літери і звуку h мали б брати до уваги насамперед сучасні українські літературні перекладачі.


На багатьох прикладах переконуємося, що вони взорувалися, а почасти і досі взоруються, на російські переклади, на російську традицію передачі анґлійських літер і звуків. Зрозуміло, що проблема полягає в українському правописі. Нова його редакція, яку недавно ухвалили на державному рівні, викликала  незадоволення насамперед у російськомовних громадян України, але багато з чим не годяться й україномовні громадяни.


***


            Звичайно, тема дослідження шерлок-голмсіяни в українській літературі може бути значно ширшою, адже є ще текстологічний аналіз, порівняння перекладів заголовків, огляд ілюстраційного доробку тощо. А про українську екранізацію детективів А. К. Дойла залишається хіба помріяти. Цікаво, як виглядав би наш Голмс після Джеремі Бретта і Бенедикта Камбербетча?


***


            Насамкінець варто додати, що багато українців, які подорожували по Лондону чи працюють і живуть там, відвідували Музей Шерлока Голмса на 221Б Бейкер-стрит, купували на згадку сувеніри з літературним героєм А. К. Дойла, фотографувалися біля його пам’ятника. 


Як повідомляли, раніше в англомовному інтернет-журналі опублікували детектив Миколи Савчука "Коломийська історія Шерлока Голмса". Книжка стала доволі популярною серед читачів і була удостоєна міської літературної премії ім. Тараса Мельничука. У ній розповідається про розслідування відомим детективом Шерлоком Голмсом  заплутаної справи в Коломиї про вбивство англійського інженера, який мешкав у нашому місті, а працював у Слободі на нафтових промислах. Подія відбувається на початку 1900-х років і відтворює тогочасні реалії нашого міста: за сюжетом Шерлок Голмс ночує в коломийському готелі, харчується в ресторанах, які тоді функціонували в нашому місті, ходить коломийським ринком...



До теми: Коломиянин Микола Савчук підкорює англомовний літературний олімп. ВІДЕО