Реконструйована залізнична станція Коломия разом з оновленою давньою спорудою вокзалу постали в усій своїй красі ще 2000 року, коли до Гуцульського фестивалю перероджувалося все місто.
Нині, хоч вокзал утримується в належному стані, забезпечити його повноцінне функціонування доволі складно. На цю тему ми поспілкувалися з начальницею вокзалу депутатом міськради Ольгою Петрів.
Трапилася й нагода - відзначення Дня залізничника.
- Узагалі, всі вокзали в нашій державі є збитковими, бо не встигають за вимогами нового часу, - пояснює пані Ольга, - а це від 5 до 12 мільйонів недоотриманих коштів за рік від їхньої роботи. І Коломия тут не виняток. Робота такої кількості працівників стає нерентабельною. Ми постійно оптимізуємо штат. Новітні електронні технології витісняють роботу людських рук і мозку. Пасажири часто купують квитки через інтернет і вокзал від цього втрачає прибуток. Джерела наших доходів мізерні, це - частина від продажу квитків, видача платних довідок, камера схову, платний туалет.
Утримання ж будівлі й усі витрати, пов'язані з утриманням дофінансовує Укрзалізниця. Треба ремонтувати приміщення, здавати їх в оренду, хоч би цілу споруду вокзалу, залишивши собі лише певну площу для організації сервісного центру (встановлення квиткових терміналів, видача довідок тощо). Всі інші приміщення - під комерцію. Тільки таким чином ми зможемо дещо заробити. Та наразі не маємо такого права.
Щодо пасажиропотоку, то він тримається стабільно. Вокзал обслуговує всі напрямки з чотирьох сторін: на Рахів, на Львів (через Івано-Франківськ), на Тернопіль (через Заліщики), на Чернівці. Колійовці сподіваються на повернення потягу Харків-Чернівці через Коломию.
Хоч часи зараз далеко не насприятливіші для вокзалу, хоч не працюють вже тут ні буфет, ні ресторан, ні кімнати відпочинку, однак перші кроки реорганізації, які робитимуться від нового року, підуть пасажирам на користь, - впевнена Ольга Петрів. А заодно, користуючись нагодою, здоровить усіх працівників вокзалу, депо, Коломийської залізниці в цілому з професійним святом.
Іван ДЖИНДЖУРА
Фото: Андрій КАНЯ
