Олександр народився 29 травня 1984 року в м. Уссурійськ, Приморського краю. У 1993 році переїхав з батьками у Коломию, пішов у 3 клас Коломийського природничо-математичного ліцею. Перша вчителька загиблого Людмила Щоголь розповідає: «Це був один із моїх найулюбленіших учнів. Він був гарною дитиною, ввічливим, чуйним. Що мені в ньому найбільше подобалось – це те, що він був дуже чесним, і завжди в усьому домагався правоти. Відстоював свою думку». [caption id="attachment_17762" align="alignnone" width="450"] Олександр Козолій. Дитяче фото[/caption] Після закінчення школи вступив до Васильківського коледжу військово-повітряних сил України, який закінчив у 2004 році з червоним дипломом. За направленням потрапив у 25 гвардійську військово-транспортну бригаду міста Мелітополя. Служив у військовій ескадрилії на літаках ІЛ - 76 у групі "Літаків та двигунів" бортовим техніком. Похований в Мелітополі на Новому кладовищі. Залишилася дружина та маленька донька. [caption id="attachment_17761" align="alignnone" width="453"] Олександр з сестрою.[/caption]

20 червня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). 14 серпня 2014 року Олександру Козолію було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коломиї» (посмертно). У вересні 2014 року на стіні Коломийського природничо-математичного ліцею, де він вчився, встановлено пам’ятну дошку.

Рідні загиблого військового з Коломиї винять генерала Генштабу