Один з керівників НФ, друг екс-прем’єра Яценюка, Іванчук знає, що відбувається за зачиненими дверима. Про ймовірні призначення та відставки, голоси на "плівках Онищенка" та інші справи він розповів виданню Новое Время. Один з керівників НФ, близький друг екс-прем'єра, нардеп Андрій Іванчук – впливова людина в вітчизняній політиці. Він знає, які рішення справді приймаються, а які – просто розмови. У інтерв’ю НВ Андрій Іванчук відповідає на питання про те, які з обговорюваних відставок можуть справді відбутися, зізнається, чи може бути його голос на "плівках Онищенка", та розповідає, за яких умов може бути введено воєнний стан. – Між парламентськими засіданнями Ради – перерва у два тижні. Є інформаційний голод, яким користуються, вкидаючи різні теми. Зокрема, днями завели "стару пісню про головне" – що Арсеній Яценюк іде на Національний банк. Він вже спростував це. Та на вашу думку, чому про це говорять? - Говорять? [посміхається]. Мені  про це нічого не відомо. Таке призначення – сьогодні не реально. – Минулого тижня, крім Пінчука, з’явилися два нових "миротворці" – Андрій Артеменко запропонував свій план вирішення конфлікту на Донбасі, а Надія Савченко їздила в окупований Донецьк. Прокоментуйте, як ви розцінюєте їх дії. - Немає чого коментувати. В нас є державні інститути, президент, парламент, прем'єр-міністр, уряд. Є кому займатися миротворчими питаннями, воєнним планом. Не вважаю цих людей, прізвища яких ви назвали, суб'єктами того, щоб серйозно обговорювати будь-який план, який може вплинути на долю 45-мільйонної країни. Кожен з них займається піаром. Їм ватро усвідомити, що іноді бажання прославитися шкодить так, що потім не знаєш, що із тим робити. – Зараз очікують на нову порцію "плівок" Онищенка. Чи готуються до цього якось у політикумі? –  Пан Онищенко каже, що записував розмови, що в нього є  аудіо і відео. З його слів, це розмови з багатьма людьми. Певно це елемент його захисту. Він вважає, що порційна подача цих "записів" якось відбудовує його лінію захисту. Думаю, він бачить логічний зв'язок, який нам поки що не відомий. Поживемо – побачимо. А поки що – читаємо. В цій ситуації маємо якісь такі дві реальності: в Україні йде кримінальне провадження, за межами України судові процеси, а в публічному просторі – відволікається увага певними "компроматами", створюються нові скандали, які повинні перебити все.   Стати   більш цікавими для обговорення, ніж те, що особа вчинила чи ні, чи сплатила податки. – На його записах може бути все що завгодно. На "плівках Онищенка" вже лунав голос нібито Миколи Мартиненка. Мартиненко – ваш колишній соратник по фракції, розумна людина – він усвідомлював, з ким говорить (якщо це справді був він). Але – раз і ці записи у ЗМІ. Нові можуть стосуватися кого завгодно, включаючи президента Петра Порошенка. Ви – один з керівників Народного Фронту. Може, і ваш голос в колекції Онищенка є? - Що стосується Миколи Володимировича [Мартиненка] – ці питання слід задавати йому. Я його не запитував, запис з чиїм голосом опублікував Онищенко. Щодо мене, то – будь ласка. Якщо в нього є такі плівки, я готовий відповідати за кожне слово, яке я сказав. Ми знайомі, спілкувалися в парламенті і поза межами. Я навіть хотів би, щоб це все було задокументовано. Мені простіше, коли буде аудіозапис, аніж його не буде і  говоритимуть все, що заманеться. Щодо ситуації, Онищенко говорить про те, що в нього є плівки  з певними політиками – це його особиста справа. Ми можемо коментувати тільки те, що відбувається по факту. – А що відбувається? – Прості речі. Перше – Генеральна прокуратура внесла у Верховну Раду  подання про зняття депутатської недоторканості з Онищенка, парламент проголосував.  Це є факт. Далі почалися процеси: певні люди були  арештовані, хтось виїхав за межі України. Зараз ми бачимо спробу це все перевести  в політичну площину, нібито це політичне переслідування. В суді це може бути предметом доказу. В питанні винен, вкрав, не  сплатив податки чи вчинив  інші правопорушення – крапка має бути поставлена судом. В нас є презумпція невинуватості, є Конституція. Потрібно проводити  розслідування, а не перевертати ситуацію з ніг на голову. Друге питання – якщо Онищенко хоче щось довести, він може це зробити виключно у судовому процесі. Нехай за межами України, але це повинно бути законним рішенням суду. А  виходити і озвучувати свою інтерпретацію подій – це абсолютно нікому не цікаво і не має жодної юридичної сили і наслідків. – Що ви думаєте з приводу іншої гучної справи останнього часу – що буде зі справою Дмитра Фірташа? Він теж може почати говорити. І буде непереливки представникам влади, частиною якої є й Народний Фронт, що входить у провладну більшість. – Ми знаємо, що пан Фірташ вже говорив, що в нього є певні підписані угоди, що він брав участь в певних речах. Це його заяви, він каже, що в нього є документи. Нехай показує. Міністерство юстиції США, Міністерство юстиції Австрії, Міністерство внутрішніх справ Іспанії - серйозні інституції і вони розберуться. Я володію лише інформацією, яка була в ЗМІ, тому важко давати оцінку. В пана Фірташа дуже сильний захист і підтримка в медіа. Але там  чудес не буде. Буде чітка правова позиція. І в результаті розгляду справи він буде або винуватий, або правий. – Справу Фірташа, у випадку, якщо його таки екстрадують до США, називають другою справою Лазаренка. – Фірташ – це не Лазаренко. Лазаренко був прем'єр-міністром, який побудував мафіозну структуру зі своїми поплічниками. А Фірташ - бізнесмен, він ніколи не був у державній владі. Фірташа звинувачують у тому, що він використовував певний лобізм в РФ, в Україні. Безумовно, цей лобізм в його випадку можна довести. Він володіє одним з найбільших телеканалів [ІНТЕР] та іншими медіа ресурсами. Необхідно, щоб суд встановив факти чи він це використовував. – Ще одна тема, яку активно обговорюють – можлива відставка Кабміну, ротації в уряді. Прем’єру Володимиру Гройсману щось загрожує? Шукають йому заміну? – Особисто у мене претензій до уряду немає. Наскільки мені відомо, у нашій фракції вони теж мінімальні і носять епізодичний характер. БПП представлено в уряді – у них більшість. Не бачу ніяких проблем. Продовжується попередній курс, продовжуються реформи попереднього уряду. Стабілізується ситуація. Вже є економічний ріст. Випереджаючи ваше запитання: не можна сказати, що Кабмін Гройсмана на 100% продовжує курс попередніх урядів Яценюка. Він сьогодні генерує свої рішення, реформи, нові ідеї.  Представникам цього уряду є що розказати. В парламент надійшов звіт уряду, це великий документ. Ми його будемо  розглядати на засіданні  комітету з економічної політики. Журналісти і громадськість можуть з ним ознайомитися, він є  в публічному просторі. Якщо  уважно з ним ознайомитися, то стає зрозуміло, що багато чого було зроблено. Ми рухаємось вперед. – Тобто Гройсман успішніший за Яценюка? – Ні, не в тому справа. Некоректно робити порівняння, ситуації різні. Навідміну від Арсенія Петровича, Гройсман - не живе у стані тотальної напруги, коли всі нападають, дискредитують, обливають брудом. Яценюку під час прем'єрства було дуже важко, зараз інші виклики. Ні, я не скажу, що зараз легше – просто рівень проблем і їх складність зовсім інша. – Знову повернусь до Онищенка. Британське видання The Independent стверджувало, що Онищенко розповів, як його просили організувати і профінансувати кампанію проти екс-прем'єра Яценюка. Максим Бурбак, голова фракції НФ, заявляв, що НФ вимагає від правоохоронців розслідувати заяви Онищенка та назвати замовника цькування. Є якісь результати? – Люди, які звинувачували Яценюка, приміром, в тому, що в нього декілька десятків віл у Маямі, вже офіційно спростували свою інформацію. З перших днів будо зрозуміло, що все те – замовна кампанія. – Повернімося до ймовірних звільнень. Напевне, перше місце у ТОП потенційних кандидатів на відставку займає міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Ці розмови не вщухають з моменту його призначення. – Нічого поганого в цьому не бачу. Поки усі його "відставляють", а він натомість потихеньку робить реформи. Ми позбавилися пострадянської міліції. Хто би мені що не говорив, а ці молоді хлопці і дівчата, яких ми набрали в поліцію, – це зовсім інше обличчя. І людям від цього буде тільки краще. Уявіть, скільки в нього ворогів. Він ламає систему. Інший би сказав, що зараз не час, давайте чекати, поки усе заспокоїться,  будуть кошти, ресурси тоді будемо займатися реформами. А він відмовився від великої частини своїх  повноважень. Молодець. Є певні ексцеси. В інтернет  викидають, що один поліцейський зробив неправильне, тому уся реформа погана. А мільйони випадків, коли ці поліцейські спрацювали правильно – ніхто не показує. Проблема у тому, що часто штучно руйнується повага до правоохоронців. Має бути повага до працівників органів правопорядку. Ми ж для того їм і платимо зарплату з наших податків. – Далі – Валерія Гонтарева. Вона піде з Нацбанку? Обговорювалося це питання у  фракції, владних кабінетах? – Подання кандидатури, звільнення голови Нацбанку – це повноваження виключно Президента України. Ми можемо зібратися всі разом, обговорювати це до безкінечності. Це не має жодного впливу на ситуацію. Президент приймає  рішення - це його кандидатура. – Але наскільки серйозна загроза її звільнення? Про неї говорять. – Я не знаю. Для мене "говорять" – це коли є офіційний документ. Ми не на базарі. В президента є повноваження. Він вносить подання, а  парламент підтримує чи не підтримує президента. Він рекомендував пані Гонтареву. Так само він може зараз звернутися до парламенту, щоб ми його підтримали в питанні звільнення її, якщо вона не справиться чи він має до неї якісь претензії. – Ви підтримаєте? – Так. Абсолютно. Ми президента підтримуємо беззастережно, повністю і завжди. – І про призначення. Може, знаєте, коли буде свіже подання на Центрвиборчком? – Теж питання до Петра Олексійовича. Фракції подали йому кандидатури людей, яких запропонували фракції парламенту. Він повинен з цих кандидатур вибрати скільки людей і конкретно, яких людей. І повернути це питання на розгляд Верховної Ради для того, щоб парламент підтримав його внесення. – Чи обговорюється зараз можливість введення воєнного стану на окремих територіях чи, можливо, і в усій країні? – Для мене це ніяка не новина чи щось нереальне. Я вважаю, що Україна знаходиться в стані війни. Якщо будуть  загострюватися події на сході України чи в інших куточках країни – це абсолютно правильний конституційний шлях, коли країна повинна себе захищати. В воєнному стані прописані зовсім інші умови функціонування держави. Дай Бог, щоб цього  не було, щоб був мир і спокій. Але якщо буде загроза, то президент і Рада національної безпеки і оборони – прийме рішення,  то Верховна Рада його затвердить. – А якщо таке рішення буде прийняте для того, щоб уникнути, приміром, виборів чи масових заворушень? – Це все – конспірологія. Воєнний стан можна ввести, коли йдуть воєнні дії. Коли буде загострення, як під Авдіївкою, чи ще щось і  це буде носити масовий характер. Військові  будуть розуміти, що ситуація погіршується і вже не носить локальний характер. Тоді президент зобов'язаний жорстко реагувати. Зрозумійте, за три роки ми змінилися  – зовсім інша Україна, інша армія, інші підходи у керівництва в прийнятті рішень. – Загалом перевибори ймовірні в найближчій перспективі? Зараз багато незадоволених Верховною Радою, тим, як ваші колеги не ходять на роботу. – Серед депутатів популярний такий анекдот: кожна наступна Верховна Рада гірша за попередню. – Це вже не виглядає на анекдот. – Депутат – це робота, а не професія. Кожному депутату, який вперше опиняється в парламенті, потрібен певний час на те, щоб зрозуміти, навчитися, підготуватися і професійно виконувати свої обов'язки. Дуже мало людей, які приходять в політику вже готовими до цього. Частіше – це нова професія. Я про себе скажу.  У мене півроку мінімум пішло тільки на те, щоб зрозуміти, як це все працює. –  Чи правда, що в парламентську коаліцію знов влилися "радикали"? – Ні, не правда. Не можна такими речам жартувати. Коаліція – це частина  публічної політики, ніхто не може звідти тихо вийти чи зайти.  Це переговори серйозні. Це – умови. Коаліційні процеси неможливо сховати під килим.  Що такі переговори йдуть, мені не відомо.  Ні про хід перемовин, ні про початок їх, ні про навіть якісь бажання чи мрії. Цього всього нема. – Рада загалом життєздатна? –  Подивіться на результати  роботи парламенту. Побачите, що продуктивність дуже висока. Ми приймаємо законів в десятки разів більше, аніж наші колеги з європейських країни. Якість законопроектів теж непогана. Регламент  Верховної Ради України, процедура  прийняття  рішень – є потужними  фільтрами. Рада – живий організм. Постійні перевибори шкодять. Заходить хтось молодий, починає вчитися, а тут знову перевибори. Приходить новий склад і знову по колу. Займаються популізмом, кричать про якісь пусті речі,  дуже поверхневі люди. Слухаєш: ніби говорять розумно. Починаєш дискутувати: два кроки вліво чи вправо – взагалі нема ніякої бази. Це якби хірург мав оперувати, а не знав анатомію, фізіологію, фармакологію. Необхідно  мати багаж знань перед тим, як брати "державний скальпель" в руки. А тут людина отримала цей скальпель, каже "я буду лікувати", а в неї від лікаря тільки білий халат і шапочка. І що він налікує? – Але зворотний бік цього – це "досвідчені" депутати, домовленості і лобісти. – Лобісти – це вже професіонали, це серйозні люди, які хоч в чомусь розбираються. – У нас лобізм не узаконений і часто має корупційну складову. – Проблеми від того, що це не легалізовано. Та частіше – це просто розмови. Уявіть, яка панувала би тиша, якщо люди би говорили тільки про те, в чому розбираються і що знають. Було би тихо-тихо. – Маємо зараз в Раді шпигунський детектив: СБУ підозрює у співпраці з РФ помічника нардепа від НФ Геннадія Кривошею.  Ви проводите взагалі перевірку помічників? – Ні, я цього не роблю. – А у фракції не розглядалося це питання? – Це особиста справа депутатів. Я думаю, що в когось є такі помічники, яких вони не знають – то нехай перевіряють. В мене таких немає. Мені на голову з неба ніхто не впав. АВТОР: Юлія Артамощенко, "Новое Время". Читайте також: Андрій Іванчук: Коломийська поліклініка стане одним з найсучасніших діагностичних центрів Західної України.