15 лютого православні та греко-католики святкують Стрітення Господнє — одне з найбільших християнських свят, яке відзначається на 40-й день після Різдва. Святкують його в пам'ять про те, як Пречиста Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження. Коли Діва Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником і від Духа Святого був звіщений, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить Ісуса Христа. Те й здійснилося — Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде "на служіння спасіння людей". Перші згадки про свято Стрітення Господнього датуються з IV століття. У деяких записках з паломництва до Святої Землі (близько 386 р.), ми знаходимо наступну замітку: "Сорок день після Хрещення тут відзначається дуже урочисто. В цей день читається уривок з Євангелія, в якому згадується, як Марія і Йосиф на сороковий день віднесли Господа до храму, і, як Симеон і пророчиця Анна Його побачили, згадує також і слова, які вони висловили під час цього візиту і дар, який батьки подали". У день Стрітення Господнього в церквах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу). Існує також повір'я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Коли в цей день приходили із церкви додому, то запалювали свічку. За народними віруваннями, це захищало дім та майбутній урожай. У дохристиянських звичаях цей час Стрітення здавна сприймається, як зустріч зими з весною. Казали, що "в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє". Читайте також: На Тернопільщину з Ватикану привезли Нерукотворний образ Ісуса Христа.