Паризькі бунтівники 60-х, нью-йоркські наймані вбивці з вазонами, теплі романтичні ночі у Гонконзі, пікніки при дворі Марії-Антуанетти і ціле поле жовтих нарцисів.
Десятка кіноісторій, де весна – у кожному кадрі. Обирай свою.
«Велика риба»
Big Fish, 2003
Режисер: Тім Бертон
Рейтинг IMDb: 8,0
Головний казкар наших днів Тім Бертон екранізував книгу Деніела Воллеса «Велика риба» і для фільму знайшов справжнього велетня, сіамських близнюків та Евана МакГрегора.
У центрі сюжету – Вілл, у якого помер батько. Помираючи, він робив те, що робив усе життя – розповідав небилиці про своє минуле, фантастичні історії, варті барона Мюнхаузена.
Про те, як в дитинстві побачив свою смерть в чарівному оці відьми Хелени Бонем Картер, про те, як в юності врятував своє місто від злого велетня на ім’я Карл, а потім Карл виявився добрим, і вони удвох пішли мандрувати. Про те, як під час циркової вистави побачив майбутню дружину, і весь світ навколо нього враз завмер, навіть поп-корн завис у повітрі. Чи навіть про те, як стрибнув з парашутом в саме серце комуністичного Китаю.
Магічне, добре і весняне кіно, одне з найкращих у Тіма Бертона, адже у ньому дуже багато душі. Незадовго до зйомок помер батько режисера, тому цей фільм мав для нього «справді катарсичний ефект».
Цікавий факт: знаменита сцена, де герой МакГрегора намагається завоювати серце коханої дівчини, притягнувши до її вікон усі море нарцисів, знімалася без спецефектів. Знімальна група витратила кілька днів, щоб посадити живі квіти – так важливо було Бертону в цій казковій історії опиратися на щось справжнє.
«Любовний настрій»
In the Mood for Love, 2000
Режисер: Вонг Карвай
Рейтинг IMDb: 8,1
Красиве камерне кіно про платонічний адюльтер між журналістом Чоу та секретаркою Су, які живуть по сусідству у Гонконзі 60-х і одночасно дізнаються, що їх партнери їм зраджують.
Один з найвеличніших кінофільмів XXI століття за версією «BBC» і найкращий фільм XXI століття за версією «Sight & Sound». Як бачиш, критики у захваті. Що ж їх так підкупило?
Атмосфера Гонгогу 60-х, квіткові ціпао головної героїні (китайські сукні), нічні зустрічі на вулиці, каплі дощу, цигарковий дим. Медитативність у кожному кадрі, меланхолійний фон і неймовірна живописність – цей фільм на перший погляд схожий на європейський, але насправді зовсім, зовсім інший.
Цікавий факт: номер кімнати «2046», де живе містер Чоу – це пасхалка, яка веде до наступного фільму Карвая.
«Марія-Антуанетта»
Marie Antoinette, 2006
Режисер: Софія Коппола
Рейтинг IMDb: 6,4
Весняний Версаль, Кірстен Данст і Французька революція XVIII століття. Усе це поєдналось у біографічній драмі про розкішне та трагічне життя королеви Франції Марії-Антуанетти.
Безтурботна молодість у королівському замку та жахлива смерть на гільйотині під улюлюкання паризької черні. Історики кажуть, що Марія-Антуанетта поплатилася головою за те, що ненавиділа і не розуміла простий народ. Але у Софії Копполи – доньки творця фільму «Хрещений батько» і режисерки цієї стрічки – є інша версія.
Цікавий факт: «Марія-Антуанетта» — суцільний фешн. Зокрема, Маноло Бланік створив сотні ексклюзивних моделей взуття для зйомок фільму.
«Вихідний день Ферріса Бюллера»
Ferris Bueller’s Day Off, 1986
Режисер: Джон Г’юз
Рейтинг IMDb: 7,8
Одного теплого весняного ранку Ферріс Б’юллер (він же Метью Бродерік) прокидається і розуміє: е, ні, сьогодні іти до школи і скніти весь день на уроках – то просто знущання. Тому він вдає з себе хворого, підмовляє друзів і використовує сповна той один-єдиний прекрасний день свободи.
Кожен з нас трохи Ферріс Б’юллер, коли бере вихідний на роботі у гарний погожий день, скажи?
Класична комедія 80-х від режисера усіх найдобріших фільмів нашого дитинства – «Сам удома», «Кучерява Сью», «Бетховен», «101 далматинець». Комедія, після якої хочеться плюнути на нудотні «треба» і просто жити. Хоча б трішечки. Хоча б день.
Цікавий факт: сцена після фінальних титрів, в якій Б’юллер руйнує четверту стіну і каже просто в камеру «You’re still here? It’s over! Go home!» була спародійована у фільмі «Дедпул» після фінальних титрів.
«Енні Голл»
Annie Hall, 1977
Режисер: Вуді Аллен
Рейтинг IMDb: 8,0
Весняні чоловічі образи Даян Кітон, жарти про антисемітські змови від єврея Вуді Аллена і такий кінематографічний Нью-Йорк 70-х. Усе це – «Енні Голл», одна з найкращих комедій усіх часів, переможець 4 нагород «Оскар» і взагалі культове кіно.
Як говорив Тед у серіалі «Як я зустрів вашу маму»: «Слухай, я не зможу полюбити дівчину, якій не подобається «Енні Голл».
Цікавий факт: цитата з фільму «Мастурбація — це секс з людиною, яку я люблю!» зайняла 78-е місце у списку «100 найкращих фраз у кіно» за версією журналу Premiere.
«Ла-Ла Ленд»
La La Land, 2016
Режисер: Демієн Шазелл
Рейтинг IMDb: 8,0
Хоч жанр мюзикла вже давно не в тренді, Шаззел довів, що старі класичні рецепти – зовсім не монолітна нудьга; просто треба вміти за ними готувати.
І створив фільм про теплі лос-анджелеські вечори, про вічну музику джазу, про історію любові музиканта та акторки. Ну і додав головний інгредієнт – найхаризматичнішу акторську пару Голівуду 2010-х, Емму Стоун і Раяна Гослінга.
Ніхто такого не робив – не поєднував мюзикли 50-х з інді-драмами сучасності, тому критики накинулись на цей фільм, як Бівіс і Батхед на начос, ну й завалили його з переляку купою нагород розміром з Юпітер. 14 номінацій на «Оскар» і 6 перемог, пам’ятаєш?
Передивись, якщо цієї весни тобі так бракує джазу, кольору і Раяна Гослінга.
Цікавий факт: у фільмі дуже багато кіноалюзій. Одні з найвідоміших: на «Бунтівника без причини» (1955) з Джеймсом Діном, «Шербурзькі парасольки» (1964) з Катрін Деньов, «Касабланку» (1942) з Інгрід Бергман та Гамфрі Богартом, на мюзикл «Співаючи під дощем» (1952) і ту іконічну сцену з вуличним ліхтарем.
«Леон-кілер»
Léon, 1994
Режисер: Люк Бессон
Рейтинг IMDb: 8,5
Головний герой – найманий вбивця Леон (Жан Рено), який живе у Маленькій Італії (район Нью-Йорка), п’є молоко, доглядає за своїм найкращим другом-вазоном, ходить у кіно, завжди мовчить і ні до чого не прив’язується.
Але усе змінюється, коли у його двері стукає 12-тирічна Матильда (Наталі Портман), сім’ю якої під музику Бетховена розстріляв навіжений Стенсфілд (лови мій повітряний поцілунок, о, великий і розкішний Ґері Олдмен).
Культове кіно, яке займає 29-у позицію у списку «250 кращих фільмів за версією IMDb». Вазон з аглаонемою, сцени у квартирі Леона, зняті у Парижі, стильні іконічні образи головних героїв і щемливий саундрек Стінга «Shape of my heart» – весняні елементи цієї балади про самотні душі, які знайшли одне одного у світі всезагальної байдужості.
Цікаві факти: у 2012 році англійська альтернативна інді-група Alt-J випустила пісню «Matilda» за мотивами фільму.
«Мрійники»
The Dreamers, 2003
Режисер: Бернардо Бертолуччі
Рейтинг IMDb: 7,2
Весною 1968-го у Парижі було весело: робітники бастували, студенти били вітрини, а Сорбонна перетворилась у генеральний штаб революції.
Метью (Майкл Пітт), сором’язливий хлопець з американської провінції, що приїхав у Францію вчитися, був чужим на цій забаві — до тих пір, поки не зустрів Ізабель (Єву Грін) і її брата Тео (Луї Гаррель), канонічних «дітей 68-го»: велика аристократична квартира у центрі Парижа, батьки-буржуа, цитатник Мао замість Біблії, сеанси у Французькій сінематеці замість лекцій, квазісексуальні ігри без цензури. Одним словом, торжество краси, молодості і свободи. Тієї самої «Свободи» Делакруа, якій вони наклеїли обличчя Мерлін Монро.
Камерна еротична картина від останнього мрійника світового кіно, яку зобов’язаний глянути кожен сінемафіл. Хоча б заради Єви Грін в образі Венери Мілоської.
Цікавий факт: сцена, у якій герої біжать через Лувр, цитує сцену з фільму «Банда аутсайдерів» Жана-Люка Годара.
«Сніданок у Тіффані»
Breakfast at Tiffany’s, 1961
Режисер: Блейк Едвардс
Рейтинг IMDb: 7,7
Так, Голлі Голайтлі – це material girl, цинічна дівчина, чиї вподобання щодо чоловіків продиктовані виключно економічними мотивами. І так, образ Голлі, придуманий Труменом Капоте, повністю іронічний.
Але ж Одрі Хепберн, безіменний рудий кіт, чорна сукня від Юбера де Живанши, пісня «Moon River», весняні тренчі головних героїв у сцені під дощем, старі лампи публічної бібліотеки і Нью-Йорк початку 60-х! Ох, заради цього «Сніданку у Тіффані» можна пробачити все.
Цікавий факт: магазин «Tiffany», спеціально для знімальної групи, був відкритий у неділю: це сталося вперше з XIX століття.
«Мої думки тихі»
My Thoughts Are Silent, 2019
Режисер: Антоніо Лукіч
Рейтинг IMDb: 8,6
Весна – то сакури. Сакури в Ужгороді і служба таксі «Сакура», у якій працює героїня Ірми Віторської у фільмі «Мої думки тихі».
Її син Вадим – фрілансер-звукорежисер в Києві, який взяв кредит на зуби, його треба віддавати. Якраз нагодився підробіток – емігрантам у Канаді потрібні записи звуків українських тварин для відеогри «Ноїв ковчег».
Тому Вадим вирушає на Закарпаття, де живе його мама і звідки він родом, записувати «передапокаліптичну» худобу. А ще – крик напівфантастичного «рахівського крижня», за який обіцяють цілих $1000 і можливість втекти від цього всього далеко-далеко – на роботу у Канаду.
Цікавий факт: фільм забрав багато нагород, збирав повні зали в Києві, а тепер досягнув невиданого – вийде мовою оригіналу (українською) у прокаті в Білорусі.
Джерело: bigbookowski.com