Вирубка лісів в українських Карпатах досягає критичних позначок, особливо в гірсько-туристичних місцевостях. А якщо взяти до уваги, що 40 відсотків усього лісового масиву України припадає на західний регіон, то воно створює неабияку загрозу для екосистеми.
Загрозу видно неозброєним оком, досить минути Яремче, і так аж до перевалу на сторону Закарпаття, де річки течуть у зворотний бік. Котеджі, готелі-мотелі зі свіжоструганого кругляка випинаються строкатими мухоморами по обидва боки головної траси. Державні служби водно переконують, що вирубка дерев ведеться цілком законно, з дотриманням санітарних вимог та лімітів, затверджених Міністерством екології. А яка ситуація з лісами коломийської зони? На цю тему ми поспілкувалися з директором ДП "Коломийське лісове господарство" Василем Синітовичем.
Коломийський держлісгосп є найбільшим платником податків до бюджетів ОТГ, на чиїх територіях знаходяться лісові масиви. Територія лісгоспу – 28 тисяч гектарів і охоплює сім лісництв, найбільше з яких Шепарівське.
– Раз на десять років державна лісоупорядкувальна експедиція проводить капітальне обстеження лісових масивів, – пояснює пан Синітович. – Визначають якість ґрунтів, дерев, їх об’єм (у кубометрах) для вирубки протягом року на конкретних гектарах. Всі ці дані затверджує Мінекології й виписує так званий лісорубочний квиток – дозвіл на використання лісових ресурсів. Також визначаються категорії дерев. Є зрубані дерева для будівництва й промислової галузі, є дерева для палива. Проводиться й санітарна вирубка сухих та хворих дерев. Хворобу дерева визначає не лісничий, а фахівець лісопатолог…
Вся зрубана деревина, яку мають намір закупити підприємці, за словами Василя Синітовича, реалізується через аукціон в Івано-Франківську. Для соціальної ж сфери й для населення купити дерево можна прямо в лісгоспі.
За останні два роки різко зросла потреба в деревині на внутрішньому ринку, тому ліс практично перестали відправляти на експорт. Як окремі господарі, так і організації масово переводять свої котельні на тверде паливо, – звідси й великий попит.
Глянемо тепер на зворотний бік медалі. Попри те, що цього року санкції за незаконну вирубку лісу зросли в рази, дерева продовжують потайки спилювати. Для порівняння: якщо торік лісівники затримали 35 "чорних дереворубів", які сплатили державі загалом 6 мільйонів штрафних санкцій, то вже від початку 2019-го станом на 1 квітня виявлено 23 незаконні рубки. Так, у січні один спритник умудрився зрізати шість дубів у Шепарівському лісі, за що з нього стягнуто 18 тисяч гривень штрафу та відшкодування збитків. У Слободі на злодія накладено 26 тисяч гривень стягнень за зрубані чотири великі буки. В отинійській зоні інший чоловік зрубав чотири тонкі дерева, за що заплатив тисячу гривень штрафу плюс відшкодування.
У коломийській прокуратурі нам повідомили про п’ять судових слухань за 2018 рік щодо незаконної вирубки лісу – у тих таки Шепарівцях, Печеніжині, Кропивищі, Сідлищі, Товмачику, Пилипах.
Вимальовується парадоксальна ситуація: держава лупить зловмисників по кишенях, а вони продовжують красти.
З приватних джерел (надвірнянська зона) нам відомо, що й самі лісівники нерідко маніпулюють встановленням ціни на деревину. Наприклад, за певну винагороду від покупця ставлять найнижчу категорію цілком доброму матеріалу й відпускають його за низькою ціною, як паливо.
АВТОР: Андрій МАЛАЩУК
