Додому Новини Суспільство На Коломийщині люди збирають підписи проти будівництва цвинтаря поруч з їхніми оселями

На Коломийщині люди збирають підписи проти будівництва цвинтаря поруч з їхніми оселями

0
Поділитися

На Коломийщині, у селі Годи-Добровідка, жителі збирають підписи, щоб біля їхніх городів не облаштували новий цвинтар. На діючому кладовищі місця вистачить, як мінімум, на п’ять років, тож питання ще не є нагальне.

Але вже майже рік між людьми тривають суперечки, і поки що компромісу дійти не вдалося, пише “Дзеркало Коломиї” з посиланням на Галицький кореспондент.

Don Yapon

Дискусійне питання

У приймальні голови П’ядицької громади жителі скаржаться на те, що за крок від їхніх городів хочуть відкрити нове кладовище. Збирають підписи, щоб цього не допустити.

Валентина Завіська розповідає, що попередній сільський голова пропонувала створити цвинтар під лісом, але дехто в селі, зокрема старші люди, виступили проти такої ініціативи. Ще один варіант – цвинтар посеред села, біля жилих будинків. Та частина селян, які живуть поблизу, проти.

“Ми сказали, що свого доб’ємося, цвинтаря тут не хочемо. Людський город забрати, щоб там зробити цвинтар?! І пити ту воду, що з могил тече у криниці?! Там розміщений мій город, і відразу за ним, за крок, хочуть цвинтар створити”, – нарікає жінка.

Василь Попелюк зауважує, що цвинтар хочуть зробити поблизу людських будинків, а городи в такому випадку будуть “за метр” від поховань, і риторично запитує: “А як після цього їсти городину, картоплю?” Чоловік додає, що поряд живе його бабуся, в якої він є опікуном. Там є криниця – і як потім з неї воду пити?

Люди хочуть, щоб цвинтар був подалі від осель. Михайло Струтинський вважає, що “цвинтар біля людей – це порушення усіх норм”. Але ще раніше на тому місці, де нині людські городи, закопали хрест, і саме там хочуть ховати людей.

Усі незадоволені жителі села в один голос говорять: поле біля лісу пустує, чому нове кладовище не зробити там? Наприклад, в одному з сусідніх сіл, Великій Кам’янці, облаштували цвинтар біля лісу. Пропонують зробити так само, а не копати могили під вікнами людей.

В оточенні могил

Жителька села Ольга Люхнич зауважує, що проти облаштування кладовища люди протестують давно, але результату немає. Вони звертаються у різні організації, збирають підписи.

«Коли я переїхала сюди з Великої Кам’янки, поряд з моїм домом уже був цвинтар, він і нині залишається діючим. Його вже нікуди забрати чи перенести не можна, але поховання можна вже закрити. Та людей хочуть зараз ховати вже ззаду моєї хати – відразу за городом буде цвинтар. Тоді мій будинок буде в самому центрі цвинтаря, з двох боків оточений могилами», – розповідає жінка.

У селі нині – два кладовища. Одне – в Годах, інше – в Годах-Добровідці. На діючому цвинтарі місця ще є.

“Ситуація розгорілася минулого літа, мене тоді вдома не було. Землю обробили, покропили і сказали, що буде новий цвинтар. Я сказала, що могили тут копати не можна. На мене ніхто не реагував. Я звернулася в санстанцію. Мені сказали, що цвинтар тут суперечить нормам”, – продовжує пані Ольга.

Під час Різдвяних свят виникла ще одна неприємна ситуація. Одна літня жіночка вирішила поховати свого чоловіка відразу біля паркана Люхнич. Розгорівся конфлікт. Пані Ольга зверталася і в органи місцевого самоврядування, і до правоохоронців. Жінку умовили поховати тіло в іншому місці.

Мала площа

Іванна Ткачук зауважує, що ще давно на тому місці, де зараз планують створити цвинтар, забили хрест. Але людям там надали городи, відтак створення цвинтаря суперечить санітарним нормам. Проте ті, хто живе в іншому кінці села, наполягають на необхідності його відкриття.

“Ми звернулися в санстанцію, нам дали документ, що цвинтар там робити не можна. Але все одно люди цього добиваються. Цвинтаря там не буде! Мій тато там переписав на мене хату, поблизу город, тож я не можу допустити, щоб мої діти пили воду з трупів”, – наголошує жінка.

Ще один аргумент проти того, щоб цвинтар був саме у цьому місці, – площа, яку хочуть відвести під поховання, дуже мала – до гектара. Тож цього місця надовго не вистачить. Городи поряд приватизовані, розширювати його не буде куди.

Один із альтернативних варіантів для облаштування кладовища – поле біля лісу в бік Турки. Але опоненти кажуть, що треба багато коштів, щоб привести до ладу територію. Люди пропонують навести лад там своїми силами, але між хатами цвинтар не робити. Мовляв, поряд із домом Ольги Люхнич уже є цвинтар, і вона воду з криниці не бере – ходить до сусідів. А якщо приймуть рішення про облаштування цвинтаря посеред села, то вона взагалі житиме в оточенні поховань.

“У селі деякі жителі пішли на принцип: чому молоді люди можуть щось не дозволити? Але ми маємо на це офіційний папір з обласної санстанції”, – пояснює Іванна.

Вона додає, що на діючому цвинтарі місця ще є, зокрема, на старому кладовищі понад 100 років нікого не ховають. У санстанції людям повідомили, що вони мають право ховати померлих у цьому місці. Але там – хаос, створити новий цвинтар там – не найкращий вихід.

Компромісне рішення

Сільський священик отець Володимир зауважує, що відведенням місця під цвинтар займається державна установа, а він хоронить там, де скажуть. “Ситуація така, що в 90-х роках виділили місце для поховання біля людських городів. Нині норми змінилися, нам слід їх дотримуватися. Усе залежить від норм закону – як в ньому прописано, так має бути правильно. Якщо в нормах прописано не менше, ніж 300 метрів, так має бути”, – пояснює він.

Де правильно буде розмістити цвинтар, священик не знає. Але вважає, що таке рішення мають приймати спільно, на зборах селян. Наразі жителі села не можуть визначитися з місцем. На виїзді з села поблизу лісу пропонують облаштувати цвинтар. Там густі хащі, це все треба розчищати. Крім того, треба робити дорогу, будувати міст. Інша дорога сюди є з боку Кам’янки. Але якщо влітку проїхати туди можна, то взимку – проблематично.

“Ми оглядали різні місця. Але одним не подобається там, іншим – в іншому місці. Остаточне рішення прийме місцева влада. Для цього треба виділити землю, кошти на будівництво дороги. Особисто я за цвинтар не відповідаю. Якщо б цвинтар був у юрисдикції церкви, тоді б такі рішення приймалися її представниками. А так це питання вирішуватиме влада і за основу братиме державні норми”, – висловлює думку отець Володимир.

За його словами, на цвинтарі, де нині здійснюються поховання, місць вистачить на п’ять або й більше років. Між могилами не роблять великі відступи, щоб економити територію. Але розміщений цвинтар серед села, людські тіла розкладаються, усе це йде в підшкірні води, потрапляє до криниць. Спершу в селі збирали підписи, що люди не проти того, щоб тут був цвинтар. Та через кілька років жителі змінили свою думку. Тому треба сісти за стіл переговорів, обговорити питання, зрозуміти, де краще зробити цвинтар.

“Гробар сказав, що тут на 8-10, можливо, на шість років є місце для поховань. А люди вже відтепер сваряться замість того, щоб відкинути особисті переконання й амбіції і обговорити ситуацію, знайти якесь вирішення”, – каже священик.

Наприклад, у Фатівцях біля церкви розміщений старий цвинтар, а поряд хати. І там прийняли рішення його закрити, а новий зробили далеко від центру села. Щоправда, там збудована дорога, заїхати можна без проблем. Навіть у випадку, коли люди залишили місця на старому цвинтарі біля рідних, поховання повністю закриті для всіх.

Отець Володимир зауважує, що 2 квітня у громаді відбудуться вибори старости, і він сподівається, що питання з кладовищем буде вирішене. На ці вибори покладає надію і голова П’ядицької ОТГ Петро Гайдейчук. Наразі ці обов’язки покладені на його плечі, адже колишній сільський голова, якому до виборів було запропоновано обійняти цю посаду, від неї відмовилася. А відтак будуть проведені громадські слухання, питання вивчать, запросять фахівців, щоб прийняти правильне рішення.