Про найактуальніші проблеми міста спілкуємось з міським головою Коломиї Ігорем  Слюзаром. – Швидко ж летить час. Ніби вчора ми святкували Новий рік, Різдво, а перший квартал 2018-ого вже відійшов в історію. Чи можна вважати, що цих три місяці стали базою успішного для міста року в цілому? Адже, нагадаю ваші недавні слова, пане Слюзар, 2017-ий був "роком успіху і значного поступу". – Так, саме таким сприймає минулий рік наша команда. Річний бюджет перевиконано, з усім запланованим щодо благоустрою міста справилися, створено 800 робочих місць, що можна розцінювати як зміцнення фундаменту для інвестиційної привабливості Коломиї. Реформували також спортивні школи, збільшивши кількість секцій і груп, скоротивши адміністративні витрати на них, утеплили приміщення загальноосвітніх шкіл, розпочали будівництво спортзалу в навчально-виховному комплексі № 9. А найважливіше в цьому напрямку – стартувало будівництво водноспортивного комплексу. – Не можна тут з вами не погодитися. Я колись мав розмову з одним уже покійним чоловіком, який похвалився тим, що досі зберіг годинник, подарований йому самим Романом Шухевичем за першість у змаганні пливаків, як він казав, на Пруті, біля Шепарівців. І ще у 80-их роках минулого століття басейн у нашому місті діяв, там зобов’язані були вчитися плавати всі школярі. Але пізніше це все занепало… – Запланований водно­спортивний комплекс – дуже масштабний проект, аналог такого важко знайти й у всій Україні. Кошторисна вартість лише першої черги – 214 мільйонів гривень. Другу чергу оцінюємо орієнтовно в 70 мільйонів. Це буде цікаве поєднання басейну й пляжу. Самі ми, певна річ, не справилися б з таким проектом, підставили плече народний депутат Андрій Іванчук, столичні урядовці. Перебуваючи нещодавно в Коломиї, прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що бере будівництво комплексу під свою опіку. – До речі, стосовно візиту пана Гройсмана. Дехто з містян не без іронії зауважував, що надто ви вже старалися, розчищаючи дороги, по яких проїжджатиме кортеж. – Мусили старатися, адже охорона прем’єр-міністра попередила – льоду по дорозі, де пролягає маршрут, не має бути. Так прийнято, тому довелося розчищати дороги від снігу. Пізніше в розмові Володимир Борисович, правда, зауважив: "Не треба було цього, проїхали б і по снігу". Але порядок є порядок. – Наприкінці зими, а особливо в березні, наші рядові водії й пішоходи навряд чи почувалися на вулицях упевнено… – Зима видалася складною, що й казати. Різкі перепади температури, лише впродовж двох останніх березневих днів випало 60 сантиметрів снігу. Але наші комунальники справлялися, розчищали дороги до шкіл, садків, розчищали навіть у приватному секторі, чого раніше практикували нечасто. Гірше було з підходом до торговельних закладів. Дехто з підприємців вважає, що раз він платить податки, то місто зобов’язане впорядковувати йому територію. Тепер ми закупили ще два МАЗи, тож наступної зими, якщо знову засніжить, буде легше справлятися зі снігом. – Отже, якщо повернутися до першого мого запитання, то вважати ці три місяці базою для успішного року в цілому навряд чи ще можна… – Життєдіяльність міста не припинена, хто працював, той і далі працює, а це означає, що закладаємо базу для подальшого розвитку. Квартал минув, незважаючи на складні погодні умови, більш-менш нормально, тендерні закупівлі ніхто не скасовував. А ось традиційну передвеликодню толоку через несприятливу погоду не оголошували, надіємося на свідомість громадян, які самі приберуть навколо своїх жител. Відсвяткуємо – і до роботи. – Яку конкретно роботу маєте на увазі? – Заплановано впорядкувати під’їзні шляхи до всіх навчальних закладів міста. Потрібно закінчити велику об’їзну дорогу, з чим нам знову ж таки серйозно допомагає народний депутат Андрій Іванчук. Уже цього місяця розпочнемо ремонт на Моцарта, виділено кошти на заміну тротуарів на вулиці Січових Стрільців, а наступного року оновимо на цій вулиці дорожнє покриття. Ми так прикинули в ході візиту прем’єр-міністра, що на коломийські дороги потрібно виділити цьогоріч не менше 100 мільйонів гривень. – Керівники органів місцевого самоуправління, наскільки чую, покладають певні надії стосовно фінансування ремонтних робіт на новостворений Дорожній фонд. – І ми покладали такі надії, довідавшись, що автошляхова галузь отримуватиме нарешті гарантоване державою фінансування. Фонд запрацював цього року, була домовленість, що 20 % коштів фонду йтиме на місцеві дороги. Тому з легким серцем заклали в бюджеті 11 мільйонів на ремонт чи не найгірших коломийських доріг – Кобилянської і Шкрумеляка. Тепер з’ясовується, що не отримаємо цих 11 мільйонів. А де ж їх узяти? – З вашого недавнього ефіру на НТК можна було зрозуміти, що на середмістя незабаром чекають серйозні розкопки, тож, як нарікав один з телеглядачів, він не зможе вийти на променад "у білих мештах". Що плануєте міняти в центрі? – Плануємо заміну комунікацій усіх центральних вулиць – Гетьмана Мазепи, Бандери, Петлюри, Грушевського, Чорновола, Валової… Наявні комунікації старі, втрачаємо багато води, доводиться постійно підвищувати на неї тарифи. Надіюся, із заміною труб потреба в підвищенні ціни на воду відпаде. Для любителів променаду в білих мештах будуть певні незручності, проте нічого не вдіємо, треба буде трохи потерпіти. – Ну, це, мабуть, не найбільша біда, як мовиться, Бог терпів і нам велів. Хоча мешканцям району Косачева з тамтешнім сміттєзвалищем не позаздриш. Немає біля нього відчуття, що живеш у 21-ому столітті… – Треба закривати це сміттєзвалище, однозначно. І я все зроблю, щоб його таки закрити, нехай і доведеться возити відходи за межі області. По-перше, це ще радянські, совкові методи захоронення відходів, а по-друге, там промислова зона, її можна дати інвесторові, який збудує підприємство й забезпечить працею людей. – До речі, про інвесторів, зокрема про австрійський «Швайгофер». Ця компанія знову береться за будівництво в Коломиї деревообробного заводу? Але ж природоохоронці б’ють тривогу… – Казав і казатиму: "Швайгофер" працює так, як дозволяє наша законодавча база. Не австрійці, а наші підприємці експортують ліс. А вигіднішого покупця, ніж "Швайгофер", немає. Вони планують робити санітарну чистку лісів навіть у важкодоступних місцях Карпат, спускатимуть ліс канатними дорогами і самі ж будуть його відновлювати. – Наші предки залишили нам у спадок прекрасні архітектурні будівлі. Що робиться задля того, щоб утримувати їх у належному стані? – Цього року розпочнемо реконструкцію Народного дому. Почати її розраховуємо з малого залу, де облаштуємо сучасний конференц-зал. У потребі такого залу зайвий раз переконалися під час згаданого вже візиту прем’єр-міністра. Народний дім потребує нового опалення, облаштованого гардеробу… До того ж саме тут уже, а не в ратуші, розміститься територіальна виборча комісія. – Від Народного дому рукою подати до музичної школи № 1, з приводу назви якої вирували пристрасті: одні хотіли присвоїти музшколі ім’я Рубінґера, інші – Кос-Анатольського. Ви особисто на чиєму боці, пане голово? – Я не вникав глибоко в біографії ні Рубінґера, ні Кос-Анатольського. Однак знаю, що музична школа на Театральній одна з найкращих в області, а це заслуга працівників цього закладу, справжніх професіоналів. Вони наполягають на Кос-Анатольському, отже депутати пішли їм назустріч. І я в тому числі. – А депутати могли б предметніше вникнути в проблему поборів у загальноосвітніх школах? Батьки як раніше нарікали на ці побори, вимушені презенти класним керівникам, так і тепер нарікають. – Мої діти також школярі, і я також здаю гроші, як цього вимагає батьківський комітет. Хоча розумію, що меж удосконаленню обстановки в класі немає. Потрібно, напевно, формувати в школі доброчинний комітет, який займався б суто правильним розподілом зібраних грошей. – Дякую за розмову. – Бажаю читачам оновленої газети «Дзеркало краю» веселих Великодніх свят! Інтерв’ю взяв Дмитро КАРП’ЯК