Додому Новини Політика Екс-мер Коломиї Юрій Овчаренко – про шалений автотрафік і занедбані двори. ФОТО

Екс-мер Коломиї Юрій Овчаренко – про шалений автотрафік і занедбані двори. ФОТО

0
Поділитися

 Дзеркало Коломиї” продовжує рубрику “Прогулянка містом” з публічними особами Коломиї.

Попередник нині діючого мера успішний підприємець Юрій Овчаренко, за спостереженням коломиян, піддавався критиці найменше з усіх коломийських міських голів демократичного скликання.

Хоч і в його тодішньому мерському кабінеті вирували пристрасті незадоволених. (Згадує, що чи не набільший і невпинний головний біль мав від вуличних та тротуарних продавців, які ніяк не погоджувалися на пропозиції мерії щодо цивілізованої торгівлі. Цей головний біль вже передається по спадковості від мера до мера, і, так виглядає, що кінця тому не буде).

Юрій Овчаренко – особа добре відома коломиянам ще до того, як сів у крісло мера. Усім школярам, які обирали спортивний шлях, вказували на Овчаренка, який у підлітковому віці став чемпіоном СРСР і чемпіоном світу з вільної боротьби серед юнаків віком до 18 років.

У 21 рік Юрій одружився й вирішив завершити спортивну кар’єру, бо, як сам каже, треба було заробляти гроші. Задля здобуття освіти закінчив Київську сільськогосподарську академію. Й разом з компаньйонами заснував кооператив “Беркут”: в орендованому приміщенні теперішнього Народного дому надавав послуги у вигляді комп’ютерних ігор.

Згодом зайнявся громадським харчуванням. А від 1998 року й по нинішній день Юрій Овчаренко з компаньйонами керує зернопереробною компанією “ЮМАС”.

Спілкуємося в популярному кафе “Еліна”, територію якого Юрій орендує в Музею Гуцульщини й Покуття.

– Коли тобі добігає сороківка, – згадує наш співбесідник, – починаєш гадати, як би брати участь у громадському житті рідного міста. З’являється багато знайомих, які впливають на економічне й культурне середовище Коломиї. Хочеться й за собою залишити якийсь слід. І приятелі запропонували мені балотуватися на виборах міського голови. Так навесні 2006-го коломияни мене вибрали мером. Я почав надолужувати брак відповідних знань. Сів за вивчення бюджетного законодавства, брав консультації в спеціалістів. А коли прийшлося до діла, виявилося, що теорія – це одне, а практика – дещо інше. Було навіть кілька етапів в моїй каденції, коли я думав, що обрав не свій шлях, однак завжди якось виходив зі складних ситуацій, можливо, воля до перемоги, яку культивував у юності, допомагала приймати правильні рішення і не зневірюватися…

– Як я розцінюю діяльність теперішньої міської влади? Є в команді мера деякі посадовці, які заслуговують найнижчої оцінки як за професійними мірками, так і за людськими. Не хочу про них навіть говорити. Найбільша ганьба для влади, що звільнили з роботи в ДЮСШ двох заслужених тренерів Василя Хмуляка й Олександра Єжова та майстра спорту Андрія Хмуляка. Рішення безглузде й аморальне… А позитив, – що почали споруджувати спортивний комплекс. Якщо вони його таки довершать, то навіть опозиція, котра сформувалася після звільнення згаданих тренерів, буде частково вдоволена. Інший плюс цій владі – ремонт доріг, причому ремонтують, дотримуючись технологій і в комплексі – спочатку прокладають підземні комунікації…

Йдемо поволі з екс-мером уздовж вулиці Валової.

– Величезна проблема для міста – шалений автотрафік. Перекритття Валової тільки додасть проблем: ми свого часу спробували цю вулицю перекрити, так по Шевченка утворилися величезні затори. А ще я планував, будучи мером, збудувати велику двоповерхову стоянку для машин ззаду збоку від ратуші, там колись був спортмайданчик медучилища, а в давнину – єврейське кладовище. Ми пообіцяли юдейській громаді, що займемося перепохованням тлінних останків їхніх єдиновірців. Однак, громада була проти, мовляв, у юдеїв такої практики нема. Довелося від задуму відмовитися. Загалом середмістя має більш-менш пристойний вигляд, самі бачите, але – з фасаду. А ви заглядали в двори? Ходім, я вам покажу… (Ми справді зайшли в один з дворів, що в самісінькому центрі і вжахнулися: подвір’я топиться в глині й багнюці, б’є в ніздрі цвіль і пліснява, глину звідти вивозять автівки своїми колесами на тротуари й бруківку. – А. М.). Хочете побачити ще?.. Треба всіх мешканців центральних під’їздів зобов’язати окультурити свої внутрішні двори.

– Наступне. Так і напишіть: хотілося б, щоби міська влада створювала умови для роботи не лише закордонним підприємствам, а й своїм. Наприклад, кілька наших підприємств, розташованих на вулиці Шарлая, дають роботу не менше, як трьомстам особам. То хіба не варто допомогти тим підприємствам з проведенням каналізації? Впевнений, що варто. Підприємці зверталися до влади, але їм відмовили…

– Взагалі-то, я не прихильник ганити муніципальну владу, бо сам був у тій шкурі. Легше перелічувати на пальцях недоліки, сидячи на балконі й сьорбаючи пиво, аніж узяти на свої плечі велику відповідальність. До мене дотепер дехто має жаль, – когось звільнив з роботи в своєму апараті, комусь не пішов на поступки в добрих починаннях, я- от в історії з цирковим училищем. Спочатку була проблема з пошуком приміщення, а коли підшукали, нам не вдалося знизити за нього орендну плату (бо не було повністю в державній структурі) й училище перестало функціонувати. Також шкода мені, що не вдалося зберегти комунальну газету “Коломийський вісник”. На то були як суб’єктивні, так і об’єктивні причини. Це тема довга, як довгі тертя й непорозуміння, що тривали між міськрадою й редакцією “Вісника”. Але не варто ворушити минуле.

АВТОР: Андрій МАЛАЩУК.

ФОТО: Андрій КАНЯ.

Читайте також: Коломийська влада йде на поводку в забудовників, – екс-мер Віктор Корчинський.