ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Володимир Бойцан – про освіту, недопрацювання у вихованні та чиновників на лінійках. ВІДЕО+ФОТО

Початок нового навчального року спонукав зробити інтерв’ю про освіту, школи, садочки і навчання. У Коломийській міськраді цю сферу курує Володимир Бойцан. Зустріч мала відбутися у середу рівно о 10-ій годині. Разом з оператором до міськради приходимо за 15 хвилин до домовленого часу. Піднімаємось на 3-ій поверх ратуші до кабінету Володимира Бойцана. У коридорі біля кабінету – гори меблів, столів та крісел. Судячи з усього, десь триває ремонт, і всі меблі з владних кабінетів знесли сюди. Заходимо в сам кабінет і припущення про ремонт підтверджується. В кабінеті заступника міського голови в ряд стоять столи, за ними працюють молоді дівчата з бухгалтерії ратуші. Питаємо, де господар кабінету. Кажуть – кудись вийшов. Самого пана Бойцана з листком в руках зустрічаємо біля кабінету іншого заступника – Олега Дячука. Пан Володимир приязно вітається і просить дещо почекати. До 10-ої ще хвилин п’ять як-не-як. Каже, в його кабінеті інтерв’ю робити важко через ремонт, тому він домовився для цього про "оренду" кабінету Тараса Кухтара, керуючого справами виконкому. У приймальні міської ради, де розташовані кабінети міського голови, його першого заступника та керуючого справами виконкому, буваю часто, тож нічого нового для себе відкрити не сподіваюся. Тим не менше відкриваю – тільки тепер бачу, що грамоту за якесь призове місце в конкурсі благоустрою за підписом Азарова зняли. На її місце почепили інші. Власне за розглядом грамот на стіні нас застає Володимир Бойцан. На годиннику 10:04. – Вперше за років 10 був на шкільній лінійці, – розпочинаю розмову, – от вона минула без звичних промов чиновників чи депутатів. Учням і батькам це сподобалося. Хто був ініціатором такого рішення? – Це не було рішення, спущене згори, це наше рішення. Ми чудово розуміли, що усі ці довгі промови та виступи чиновників чи депутатів мало хто слухав. Ми були присутні на лінійках, однак не виступали. Натомість спілкувалися з батьками, з учнями та вчителями. Вважаю, що такі безпосередні розмови набагато предметніші й ефективніші. – Окрім відсутності чиновницьких виступів, які ще новації з’явилися в коломийській освіті? – Цього року у школах продовжуємо фінансування півставки для заступника директора з виховної роботи. Це додатково фінансуємо з міського бюджету, адже розуміємо, що школа повинна виконувати не тільки навчальну функцію, але й виховну. З цим є певні недопрацювання. Хоча одразу скажу, що недопрацювання тут насамперед в основній суспільній інституції – сім’ї. Батьки зобов’язані займатися вихованням своїх дітей. В нас так склалося, що багато батьків на даний момент за кордоном на заробітках, тож повноцінно дати виховання дітям вони просто не можуть. Ця ланка значною мірою упущена. Якщо ми й надалі з цим миритимемося, майбутнього мати не будемо. – Інклюзивне навчання, безперечно, – інновація в українській освіті. Його впровадження в школах вже юридично закріплено. Чи в Коломиї вже діють класи з інклюзивним навчанням? Як відбувається там навчальний процес і які перспективи? – Інклюзивне навчання покликане соціалізувати дітей з особливими потребами, які до цього переважно отримували освіту за індивідуальними програмами вдома. Минулого навчального року класи з інклюзивним навчанням були у трьох школах міста. Це школи №3, 5 та 10. Поки що результати цього експерименту позитивні. – Питання щодо фінансів. Доводилося чути від представників влади, що держава недофінансовує освіту, тож вона лягає тягарем на плечі міста. Чи має міський бюджет достатньо ресурсів для належної фінансової підтримки освіти? – На сьогодні Коломия має змогу на достатньому рівні фінансувати бюджетну сферу. Це, звичайно, не захмарні можливості, але те, що ми вже зробили, багато важить. Зокрема, фінансування дошкільних закладів. Законодавством було передбачено, що надбавку до зарплати вихователям садочків слід додати з 1 вересня – ми це зробили з 1 квітня. Крім цього, з міського бюджету преміюємо викладачів, які мають призерів олімпіад. Вони отримують 10 – 20% надбавки до посадового окладу. Це залежить від рівня олімпіади та зайнятих місць. – Тепер про результати. Чи моніторите ви ситуацію, як складають ЗНО наші коломийські випускники? Які в них результати? Чи підтверджують медалісти свої знання на тестуваннях? – У нас зберігається тенденція, коли певна кількість медалістів не підтверджує свої знання на ЗНО. Цього року було 42 медалісти – з них семеро склало ЗНО на доволі низькі бали. Тобто маємо 10% непідтверджених медалей. Вважаю, це чималий показник. Але ні медальний показник, ні поверхневий аналіз підсумків ЗНО не можуть слугувати підставою для категоричних оцінок. – Не менш важливе питання – це харчування в школах і садочках. Пам’ятаємо проблеми, які з цим виникли на початку року. Чи не повториться ситуація? – З цим проблем не мало би бути. Ті збої з доставкою продуктів до шкіл виникли не зовсім з вини влади. Для прикладу, був оголошений тендер на закупівлю масла. Управління освіти як головний розпорядник коштів вибрав переможця, який зобов’язався за найнижчою ціною поставляти якісний продукт. Однак після перевірки з’ясувалося, що це ніяке не масло, а спред. Автоматично оголосили новий тендер, а це доволі тривалий часовий відтинок. Тому на початку року так сталося, тепер харчування відбуватиметься без перебоїв. Ціни на харчування також не зростуть. – Верховна Рада дала старт освітній реформі. Розшифруйте її головні положення. – Головне нововведення реформи – це 12-річний термін навчання. При цьому зменшується термін навчання на бакалавраті на один рік. Тобто 12‑ий рік у школі – це не додатковий рік навчання, він додається за рахунок бакалаврату. Також важливим пунктом реформи є збільшення зарплатні вчителям до 2025 року. Також у законі йдеться про ліцензування працівників освіти. А загалом самого тексту закону про освіту ще немає ніде, тож нас ще чекає його вивчення і не тільки освітян, але й усе суспільство. Адже освіта має відношення до кожного. Текст: Віктор ФІТЬО Фото і відео: Андрій КАНЯ Читайте також: Ігор Слюзар після повернення з Канади: про ПРОМІС, Швайгофер та сміттєпереробний завод