Віталія Кіндрацька: Для мене кондитерство – це творчість. ФОТО+рецепт

“Виберіть собі роботу до душі, і вам не доведеться працювати жодного дня у житті”. Тепер ця цитата асоціюватиметься з героїнею сьогоднішньої історії успіху – Віталією Кіндрацькою. Молодим кондитером, яка створила власну кондитерську студію ViCake. І це не просто бізнес чи захоплення, а справа всього життя для цієї молодої дружини та мами. Від закоханості у свою роботу в жінки світяться очі, і ці емоції справжні.

Поки що студія розташувалася у Вітиній квартирі, саме сюди ми й приїхали на інтерв’ю. Дівчина привітно зустрічає нас і одразу ж починає частувати своїми смаколиками: чізкейком з кавою.

– Коли ти почала захоплюватися кондитерською справою?

– Кухнею я почала захоплюватися ще з самого дитинства. Крім мене у сім’ї було ще три сестри, вони трійня: Віра, Надія та Любов. Мама не встигала вдома, у батьків була робота. Я старша від сестер на 4 роки, тому у 4 класі я вже починала всім готувати їжу. Мені подобалося готувати щось незвичне, робити на вечерю свято для всіх. Потім так трапилося, що я потрапила на навчання у школу до Ектора Хіменес-Браво. Тоді ще не знала, чи хочу займатися кондитеркою чи просто кулінарією. Мені подобалося і те, й інше. Там навчалася три місяці. В процесі навчання і конкурсів зрозуміла, що створення десертів приносить мені найбільше задоволення. Коли повернулась додому, працювала в банку, потім у страховій компанії. Згодом влаштувалася в один заклад кондитером. Але самій працювати набагато легше. Тому вирішила почати зі сторінки в соціальних мережах та створення логотипу. Так і почала працювати на себе.

– Що, на твою думку, головне в кондитерській справі?

– Жити нею. Коли живеш цією справою, то хочеш вкладати у неї все більше і більше, хочеш, щоб вона була найкраща. Для мене кондитерство – це творчість.

– Який твій улюблений десерт?

– Чізкейк – це те, що я найбільше люблю. Він не солодкий, не приторний і до будь-якої події його можна приготувати. Мусові десерти так само. Мені подобається поєднювати і підкреслювати у них смаки. Також дуже люблю гратися зі спеціями. У будь-який десерт додаю спецію. Чебрець додаю до чорного шоколаду і фруктового пюре. Або кардамон, карі, базилік і м’яту.

– Які труднощі у твоїй професії?

– Цінова політика. Тому що хороші і якісні продукти коштують дуже дорого.

– Ти створюєш власні рецепти? Чи користуєшся випробуваними?

– У мене немає сталих рецептів. До кожного клієнта індивідуальний підхід. Запитую в іменинника, що він любить, який шоколад, крем.

– Які плани на майбутнє?

– Хочу відкрити власну кухню-студію. Вона якраз у процесі опрацювання. Також планую відкрити курси, щоб запрошувати кондитерів з усієї України, організовувати майстер-класи.

А потім ми вимкнули диктофон і спостерігали, як Віта чаклує на кухні над створенням мусових десертів. Саме цим рецептом вона поділилася з нами цього разу.

Мусовий десерт “Три шоколади”

Необхідні продукти:
– молоко – 130 г
– вершки – 33% 130 г
– жовтки – 4 шт.
– цукор – 40 г
– желатин – 10 г
– вода холодна – 50 г
– білий шоколад – 50 г
– молочний шоколад – 50 г
– чорний шоколад – 50 г
– вершки для збивання – 300 г

Приготування:
1. Замочити желатин у воді і дати набухнути.
2. Молоко, вершки, жовтки і цукор довести до кипіння і додати вже попередньо розтоплений на водяній бані желатин. Все разом збити блендером.
3. Кожен окремий вид шоколаду насипати в 3 різні ємності і масу розлити на шоколад у рівних пропорціях, дати йому розтопитися. Отримані 3 шоколадні маси перебити блендером до однорідної маси.
4. Вершки для збивання збити до легких піків і в рівних пропорціях вмішати в шоколадні маси лопаткою.
5. У зручну для вас ємність (це може бути і келих від вина чи шампанського) пошарово виливаємо готові шоколадні муси і після кожного нового шару кладемо в холодильник на 10-15 хв, щоб було чітко видно кожний новий шар шоколаду. Коли все приготовлено, дати мусу настоятися в холодильнику 3 -5 год. Перед споживанням присипати какао для підсилення смаку.

Сторінка кондитерки у Facebook: https://www.facebook.com/ViCake.Creative.Bakery/

Спілкувалась: Інна Якуб’як

Фото: Андрій КАНЯ