45 дітей загиблих на війні військовослужбовців відпочивають у реабілітаційному таборі в Українських Карпатах. Вони займаються йогою, акторським мистецтвом, ходять у гори. Таборування організувала громадська організація "Ukrainian Canadian Advocacy Group". Як педагоги допомагають дітям справитися з втратою рідних та відволіктися від війни, читайте у репортажі Суспільного.
Донька полеглого військовослужбовця ЗСУ Анастасія Шумляківська показує набите тату на руці. Дівчина пояснює: це — вона з батьком, коли була ще малою.
Донька полеглого військовослужбовця ЗСУ Анастасія Шумляківська. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
"Тато загинув 19 червня, влітку (я думала, що не буду плакати, але не вийде). Через два місяці я зробила тату, і мама теж набила. Ми були в селі, але зараз не можемо в ньому жити — дуже складно. Все нагадує про нього. Тому ми переїхали у місто, винаймаємо квартиру", — розповідає дівчина.
У таборі діти відпочивають 10 днів — стільки триває заїзд.
"Можна відчувати себе спокійно, говорити про те, що ти боявся іншим розказувати, тобто бути повністю відкритим. Тебе всі зрозуміють і всі підтримають", — ділиться син полеглого воїна Максим Леоненко.
Ще одна учасниця табору Анастасія Фіщук каже: під час занять зрозуміла, яку професію обере в майбутньому. Дівчина хоче стати акторкою.
"Ми визначали свій темперамент, навчилися, як з ним працювати. Також ми обирали завдяки своєму темпераменту майбутню кар'єру. Зараз це — актуально, бо тут — підлітки, скоро нам вступати. У нас дуже насичені вечори, ми всі разом граємо в настільні ігри", — говорить Анастасія Фіщук.
"Це — наш четвертий заїзд. Загалом ми вже попрацювали з 95 дітками. Ми не йдемо в глибоку терапію. Переважно це — стабілізація дітей, процесів. Всі дітки втратили героїчно або маму, або батька", — каже Ольга Продан.
За її словами, всі педагоги у таборі мають освіту психолога. Тарас Шевчук навчає акторської майстерності дітей. Чоловік розповідає: понад 10 років працює з дітьми, зокрема й у відпочинкових таборах.
"В очах і в спілкуванні вони потребують більше тепла. Тут діти — вони більш вдячні, вони з теплотою ставляться до того, що для них роблять", — каже Тарас Шевчук.
Одна з мам — Наталія Пастух приїхала забрати своїх синів з табору на день швидше. Жінка радіє, що її діти трохи відпочили та емоційно відновилися.
"Важко дитину згуртувати й одну, і другу, тим більше в такому віці, коли їм 17 і 15. Ти не можеш знайти потрібних слів. А батько загинув", — говорить дружина загиблого військовослужбовця Наталія Пастух.
За словами Ольги Продан, наступний заїзд для дітей розпочнеться 25 травня.