"Бджовеліни" — так називають себе майстри швейного цеху у волонтерському центрі при Народному домі у Коломиї на Івано-Франківщині. Всього тут працюють приблизно 200 людей. Вони шиють речі для українських військових, плетуть маскувальні сітки, виготовляють сигарети для солдатів, а також готують їжу та приймають гуманітарну допомогу для ЗСУ і вимушених переселенців.
Про те, як триває робочий процес у центрі, читайте у репортажі Суспільного.
Марія Андрійчук займається пошиттям розвантажувальних жилетів. Жінка каже, швейна справа — її хобі, тож тепер вона покращила навички та волонтерить поміж проведенням дистанційних уроків для учнів.
"Зараз, як на мене, ніхто не може вчиняти інакше. Кожен робить на своєму місці те, що може. Хто працює цілими днями, він теж це робить заради перемоги, бо підіймає економіку. У мене просто так збіглося, що можу поєднати. Готуюся до уроків пізно ввечері, зранку проводжу їх, а вже від обіду до вечора маю вільний час. Не волонтерити — неможливо, бо треба допомагати", — розповідає Марія Андрійчук.
Щоденно тут працюють приблизно 25 людей, каже волонтерка Галина Мельничук.
Тканину купують за гроші благодійників. Тут є як кравчині з досвідом, так і ті, які навчилися цієї справи у волонтерському центрі. Перед створенням речей швачки консультувалися з військовими, говорить Галина Мельничук. Жінка виготовляє наколінники.
"Є гнучкі, а є ще з пластмаси. Хлопці приходять і кажуть: "Нам потрібні ось такі". Робимо такі. Деколи міксують: на одне коліно беруть такі, а на інше — твердіші. Ми завжди відгукуємося на прохання про допомогу. Робимо навіть розвантажувальні жилети", — розповідає Галина Мельничук.
Також у Народному домі виготовляють основу та плетуть маскувальні сітки. Ірина Девда живе у Коломиї майже два місяці. Вона переїхала сюди з Києва й одразу почала волонтерити.
"На вокзалі ми підходили й запитували, чим можемо допомогти, а нам відповідають: "Ідіть у Народний дім". І ми прийшли сюди. У мене зараз тут — родина. Всі запрошують, усі щось несуть, одягають, взувають. На мені все (одяг — ред.) — не моє. Щоразу щось несуть", — переповідає Ірина Девда.
На сцені Народного дому волонтери сортують гуманітарну допомогу для військових та вимушених переселенців, яку привозять з-за кордону та приносять місцеві жителі.
За речами сюди прийшла вимушена переселенка з Краматорська Анастасія Бережна. Дівчина розповідає, коли вибиралася з міста, не змогла забрати багато одягу, тож зараз є потреба.
"Ці штаби роблять велике добро, вони зараз — дуже актуальні для переселенців. Без таких центрів було б дуже важко і треба було б шукати додаткові гроші", — каже Анастасія Бережна.
Працює цей волонтерський штаб із 27 лютого. Щодня звідси відправляють два-три автомобілі з гуманітарною допомогою на передову, розповідає координаторка центру Галина Беля.
"Практично всі люди — від маленьких до старших працюють і знають конкретно, де вони мають бути, що мають робити. Знають, що ми працюємо для однієї справи — для того, щоб була підтримка нашим захисникам. Працюємо щодня — до перемоги", — розповідає Галина Беля.
За її словами, зараз є потреба у зеленій тканині для маскувальних сіток, спідній білизні для військових, медикаментах, харчах тривалого терміну придатності. Також волонтери шукають швачок.