Коломийці не залишилися байдужими до проекту нового українського правопису. У Музеї коломийської книги з ініціативи міськрайонного товариства "Просвіта" відбувся круглий стіл. У ньому взяли участь викладачі української мови Коломийського інституту, місцевих коледжів і шкіл, науковці, журналісти, громадські діячі. Велася мова про суперечливі пункти нового правопису, пише Дзеркало медіа. Загальновідомомо, що від 1930-х рр. в СРСР мовну проблему перенесли в політичну площину, і комуністична влада робила все для того, щоби наблизити українську мову до російської, крок за кроком вилучаючи з українського правопису норми, правила, які були притаманні українській мові. Від періоду Незалежності періодично порушували правописну проблему, яка знову ставала політичною. Спеціально поширювали тезу "ще не час". Так минуло 27 років державності і знову "ще не час". За цей час, наприклад, Азербайджан перейшов з кирилиці на латинку і там це навіть не обговорювалося. Знаємо, що євреї відродили і ввели, як головну, свою давню, мертву, мову іврит, і це теж не спричинило національну катастрофу. І лише українці наразі не здатні на такі мовні героїчні вчинки, бо в них багато ще радянськості і багато внутрішнього опору, який чатково фінансується ззовні. Виникла й інша проблема: новим правописом займалася спеціальна комісія, до якої чомусь не потрапили провідні українські мовознавці. Що ж закидають новому мовному проектові? А те, що, він важко укладений, ґрунтовно не впорядкований, громіздкий. Автори допускають різновживання проблемних закінчень іменників у родовому й давальному відмінках (можна буде і любові, і любови, і промисловості, і промисловости, і Петрові, і Петрови) - хто як хоче. Стосується це й інших випадків, на які звернули увагу учасники коломийського круглого столу. Запропоновано також упорядкувати нашу абетку і поставити м'який знак на її кінець, так як було спочатку. Коломийці вважають, що пора врешті визначитися, як передавати на українському письмі й вживати у вимові німецьке -еі (ай), анґлійські W, H, G та грецьке Th, адже в дорадянський період українці писали й вимовляли наближено до первісного мовного варіанту: Айнштайн, а не Ейнштейн,Швайцарія, а не Швейцарія, Атени, а не Афіни, Ґрюнвальд, а не Грюнвальд, і звичайно ж, Гілтон, а не Хілтон, Гаммер, а не Хаммер, Гіларі, а не Хіларі тощо. Звернено увагу на інші пропозиції, які викликають дискусії. Також зроблено заувагу представникам столичних засобів масової інформації та різних сайтів, які загнали до української мови масу анґліцизмів та росіянізмів. Натомість укладачам правопису запропоновано внести до нашого мовного світу наші слова з діалектів та з неологізмів українських письменників, і в такий спосіб підсилити й збагатити рідну мову. Учасники коломийського круглого правописного столу підготували свої зауваження й пропозиції, які надішлють правописній комісії до Києва. Чи їх врахують - покаже час. АВТОР: Микола САВЧУК ФОТО: Микола ВАСИЛЬЧУК