Навколо хати мешканця села Рунґури Олексія Бондаренка розкинулися два сади. Один сад – яблуневий. Тут щороку дають плоди сто яблуньок, а ще вишні, черешні. Другий "сад" – скульптурний, і на ньому стоять у весь зріст відомі історичні постаті, козаки, гуцули з гуцулками. Заманюють закохані пари безсоромні русалки. Воли тягнуть чумацького воза. Пасуться коні та читають небо олені. Кружляють над ставком лебеді. Бузьки несуть немовлят. Стоїть справжня бричка чи не з кінця 19 століття з усією начинкою – ресорами, гальмами, багажником. Раритет!
Олексій Бондаренко – скульптор-самоук, відомий на всю Україну. Його бетонні фігури людей, тварин і благородних птахів розкидані по всіх шляхах і перехрестях нашої держави.
Серед замовників – політики й бізнесмени, духовні особи і власники харчевень, а також музеї й громадськість різних міст і сіл.
Його бетонний Довбуш стоїть біля музею Довбуша в Печеніжині, на подвір’ї дитячого відпочинкового табору в Слободі.
У Вінниці стоїть замислений Кармелюк; на Хортиці бережуть козацьку славу запорожці. Коні прикрашають обійстя кількох депутатів Верховної Ради.
– Двадцять років тому на цьому місці були мочари, – вказує на свій сад скульптур митець,
– а тепер бачите самі. Всі свої скульптури я роблю за однією технологією: цемент, клей церезит, рідке скло. Всередині арматура. До мене приїжджали професіонали й дивувалися, як я працюю з бетоном і працюю швидко. На людську фігуру йде три дні, на коня, оленя йде чотири дні. До мене приїжджають весільні кортежі й знимкуються серед цієї всієї чудасії. А ось, дивіться, сидить Степан Бандера, біля нього Шухевич. Між ними – місце для сидіння тільки для борців за волю України. Тут так і написано.
Пан Бондаренко має неабиякі інженерні здібності, які допомагають йому проводити воду до потрібних місць, майструвати вітряки, а також споруджувати дивні гойдалки й каруселі. Досить легкого поштовху, аби ця химерна машинерія рушила з місця й працювала майже за інерцією довгий час. Перевірено особисто.
Цікавий чоловік цей пан Олексій. І все він устигає – і ліпити свої фігури, цілі полчища фігур, і сад доглядати, і за курми дивитися.
Текст: Андрій МАЛАЩУК
Фото: Андрій КАНЯ
