Минулого тижня коломийський флорбольний клуб "Надія" приймав у себе чотири команди київського клубу "Хаскі". Спортсмени зіграли товариські матчі, підготувалися до нового ігрового сезону, повідомляє Репортер. Щоб дістатися до спорткомплексу на вулиці Довбуша у Коломиї, трохи блукаємо, але от узбіччям ідуть хлопчаки з пластиковими ключками і спортивними сумками, ще один наздоганяє на велосипеді. Отже, сунемо у правильному напрямку. Зазвичай місцевий клуб тренується у спортзалі школи №5. Однак там зала втроє менша, тож для турніру домовилися про приміщення спорткомплексу. Це одразу пояснює головний тренер і співзасновник клубу Анатолій Піщелюк. Він зустрічає у дворі. З ним дружина Алла, теж флорболістка і співзасновниця, а також – повен двір спортсменів. У клубі "Надія" чотири рази на тиждень тренуються 40 людей, які грають у п’яти командах. Ще чотири команди приїхали з київським "Хаскі". Ігри почнуться о 12.00, а поки що всі чекають на вулиці, бо у спорткомплексі ганяють у футбол. Хлопці й дівчата, юні флорболісти, тим часом потрохи стягуються у двір і скупчуються у тіні дерев – на вулиці спека. Анатолій Піщелюк тим часом хвалиться всеукраїнськими досягненнями і скаржиться на брак грошей: усі виїзди на змагання – за рахунок спортсменів. "Ми цього року – четверті у Вищій лізі, – каже Анатолій. – Мої хлопці – срібні призери України, дівчата – дворазові володарки кубка України, переможниці офіційного чемпіонату. За чотири роки ми догнали ті команди, які вже по 10 років тренуються, – "Скала", "Лемберг". І нині показуємо добрий результат, але це не допомагає". "Фінансування у нас немає – все за свій рахунок, – додає Алла. – Ключки можуть бути на два-три роки, а можна і за гру три зламати – залежить від рівня гри, швидкості… Найдешевші – від 700 грн, а якісніші починаються з 1000. На форму скинулися по 700 грн два роки тому й досі в ній граємо". Піщелюки переїхали до Коломиї з Рівного і тут заснували клуб. Алла розповідає, що до того кожен займався своїм видом спорту, нині вся сім’я – флорболісти: "Чоловік колись грав у хокей, старший, Едуард – у футбол, менший, Міша, займався баскетболом, мала Настя – гімнастикою, а я – легкою атлетикою. Коли переїхали сюди, то побачили, що багато молоді тиняється без діла і вирішили спробувати розвивати флорбол". Тепер Едуард Піщелюк – капітан клубної команди і нападник у збірній України. Михайло Піщелюк був воротарем у юнацькій збірній, нині йому виповнилося 16 і він уже пройшов відбір у дорослу збірну. Анастасія грає у нападі. Вона першою в Україні виконала норму кандидата в майстри спорту – у 10 років, хвалиться Анатолій. Рівно о 12.00 всіх запускають. І зала оперативно, за лічені хвилини, перетворюється на флорбольну. Для цього хлопці розставляють спеціальні борти. Піщелюк додає, що борти їм подарували вживані, тож, аби підлаштувати їх під потрібний розмір, доводиться де-не-де ще докладати фанери, яку підпирають лавками. Виглядає не дуже, та спортсменам не заважає. На поле вибігають дві команди по п’ять гравців з ключками, ще по одному на ворота – починається гра. Схоже на хокей, лиш без ковзанів і льоду. Три тайми по 20 хвилин, під час яких заміни – звична справа: або кількох гравців, або й усього складу. Поряд із хлопцями по паркеті бігають дівчата і теж забивають. "У нас дівчата – універсальні гравці – можуть і в захисті, і в нападі грати, – розповідає Алла Піщелюк. – Якщо суперники слабші, то Юля Гасюк, Настя Піщелюк, Юліана Гольцберг і Вікторія Маринець, щоб відпочити, можуть йти в захист, а захисники, щоб побігати, – у напад. Є й кілька дівчаток, які грають лише на своїх позиціях". Алла пояснює: у юнацьких іграх U12, U14 і U16 можна грати разом дівчатам і хлопцям. А от у Першій і Вищій лізі швидкості більші, особливо у хлопців, тому змішані команди там не дозволені. Хоча спорт неконтактний, травми – рідкість. "За кордоном контакт заборонений взагалі. У нас деколи люблять поштовхатися, мабуть, тому, що швидкості не можуть набрати, технічності ще не вистачає, – говорить Алла. – У категорії дорослих жінок можна грати з 15 років, але можна й молодших брати – з дозволу батьків. Цього року будемо брати 11-річну Марту Федорів. Ще Віці Маринець та Ангеліні Мельник по 15, а решті – 16-17". У ці дні в Коломиї планували провести кубок Прикарпаття, але приїхали тільки "Хаскі", тож зіграли з ними товариські зустрічі, аби підготуватися до першого туру чемпіонату України, що пройде у вересні. "Сезон закрили в червні. А в міжсезоння ми звично граємо кубок у Тернополі, ще один проводимо ми або "Скала" – в Мелітополі. Львівські не змогли приїхати – готуються до міжнародних змагань, – каже Алла Піщелюк. – Ми теж мали їхати до Словаччини 23 серпня, але не всі встигли отримати біометричні паспорти. Вже навіть проплатили внесок за участь команди – понад 600 євро. Тепер аби ще штраф не дали і не дискваліфікували на п’ять років за те, що команда не явилася на змагання! Будемо просити розуміння. Документи не встигли надрукувати, хоча ми ще місяць тому подали на термінові паспорти". За кордоном коломийські флоболісти у призери ще не потрапляли. Та Едуард Піщелюк каже, з кожним роком вдається досягати кращих результатів – останні два сезони були плідними. "Ми виграли "Кубок Волині" в Луцьку, два кубки з міні-флорболу (три на три) – у Коломиї та Рівному, – говорить Едуард. – Позаминулого року ставали бронзовими призерами Кубка України, срібними та бронзовими призерами відкритого чемпіонату України. У цьому сезоні виграли "срібло" у відкритому чемпіонаті України та в Кубку України". У вересні "Надія" готується приймати перший тур чемпіонату України категорії U14 і U16. Та цього разу – в Городенці, бо там вдалося домовитися за залу. Про результати товариських зустрічей Анатолій Піщелюк просить не розповідати, натомість запрошує приїжджати ще – каже, попереду важливі й цікаві флорбольні зустрічі. Читайте також: Попри затримки видачі біометричних паспортів, з українців далі беруть гроші за терміновість.