Батьківщиною щавлю вважається Західна Європа. Сьогодні він незамінний складник салатів та борщів, а колись наші предки викорчовували його, наче бур’ян. Французи перші почали вживати його у якості страви ( 14-15 століття). Листя щавлю містить вітамін А, С, групу вітамінів В, кальцій, калій, магній, а корінці багаті на залізо. Щавель має лікувальні властивості, тому застосовується у традиційній та народній медицині. Листя має в’яжучу і знеболювальну дію, а також прискорюють загоювання ран, мають антисептичний та протизапальний ефект. Відвар листя щавлю посилює утворення жовчі, його призначають при кровотечах, свербінні шкіри та різноманітних висипах як анти алергенний засіб. Щавель покращує роботу печінки, кишечника та жовчного міхура. Досить часто відвар з щавлю застосовують як анти отруйний засіб при деяких видах отруєння. Але ця зелена культура протипоказана хворим на подагру, гастрит чи тим, у кого підвищена кислотність у шлунку. Не рекомендовано його вживати і при вагітності. Найкраще, звичайно, вживати свіжозібраний щавель, молодий. Вживання щавлю у великій кількості та протягом тривалого часу може призвести до порушення деяких функцій печінки та обміну мінеральних речовин в організмі. Зважайте на щавлеву кислоту. Найменше її у молодих листках, які виросли до червня. Ірина Кардаш Джерело: biznesoblast.com