Додому Новини Політика Політика є такою, якими є люди, що нею займаються

Політика є такою, якими є люди, що нею займаються

0
Поділитися

Ми звикли чути, що політика – брудна справа. Інтриги, підкилимні ігри, брехня, підкупи чи зради, які завжди присутні в політичній боротьбі, тільки підтверджують цю тезу.

Крім цього політика – це завжди конкуренція, це завжди боротьба, а тут без “штовхання ліктями” до перемоги дістатися неможливо.

Однак, треба розуміти, що політика все-таки – людська діяльність, і вона не може бути брудною чи чистою сама по собі. Політика завжди є такою, якими є люди, що нею займаються і які рішення вони приймають.

А люди і рішення бувають різними. Хтось у владних кабінетах приймає рішення, що на десятиліття визначає життя громади чи держави, а хтось мстить людям, до яких має неприязнь.

Чесно кажучи, був дещо шокований, коли прочитав новину про те, що влада пропонує Василеві Хмуляку, заслуженому тренеру України, багаторічному директору спортивної школи, посаду підсобного робітника в ДЮСШ. Це низько і дріб’язково.

З самого початку було зрозуміло, що вся історія довкола реформування спортивної освіти у Коломиї має політичний характер та особисту мотивацію. Хто б що не казав про інтереси дітей чи бажання розвивати спорт, але ці речі в плані “реформи” стояли на другому місці.

На першому завжди було бажання особистої помсти, зокрема і директору Василю Хмуляку. Помститися можна було, звільнивши його з посади.

Однак наскоком цього зробити не вдалося. Давній особистий конфлікт розгорівся з новою силою, який до того спровокував і політичну боротьбу.

У ній учасники використовували різні методи – штурмували владні кабінети, запрошували народних депутатів, подавали до суду… Інші оголошували догани людям, яким вчора давали грамоти, через особисті примхи ламали існуючу десятиріччями систему спортивної освіти і, як за помахом руки, то створювали, то ліквідовували цілі ДЮСШ.

До цього можна було по-різному ставитися, можна було бути по різні боки барикад, можна було давати різні оцінки.

Хоча з самого початку потрібно було розуміло, що це політична боротьба з цілим набором політичних прийомів.

Боротьба добігла до кінця, влада у ній перемогла і все-таки домоглася звільнення Василя Хмуляка з посади директора.

Власне тут і починається найгірша частина цієї історії.

Попри публічні обіцянки міських владоможців та й рішення суду призначити Василя Хмуляка тренером з вільної боротьби, йому пропонують посаду підсобного працівника.

Це людині із статусом заслуженого тренера України, людині, яка виховала десятки чемпіонів та призерів різного роду та рівня чемпіонатів, людині, яка роки організовувала роботу системи спортивної освіти міста.

Цілком очевидно, хто є автором цієї ідеї; цілком очевидно, що на меті вона має одне – помститися та принизити; цілком очевидно, що це дріб’язковість у найгіршому значенні цього слова.

Не очевидно поки що одне – чому не знайшлося в ратуші та її високих кабінетах людини, яка б сказала, що так робити не можна, що це виходить за межі політики, за межі моралі, за межі людяності врешті-решт.

Займайтеся політикою, пропонуйте свої технології, ідеї, вигравайте у політичній боротьбі… але не опускайтеся самі і не опускайте коломийську політику до рівня дріб’язковості.

АВТОР: Віктор ФІТЬО