Щороку перед вступниками стоїть важливе завдання – вибрати професію, про яку не пошкодуєш в майбутньому. Дуже часто є ситуації, коли студенти, провчившись рік, усвідомлюють, що зробили неправильний вибір. Змінюють навчальні заклади, вступають на інші факультети, інколи взагалі не продовжують навчання.

Саме тому в період вступної кампанії "Дзеркало медіа" відвідали кілька вищих навчальних закладів міста та поспілкувалися з психологом, щоб дізнатися, чим потрібно керуватись у виборі професії.

Психологиня Наталія Федорук пояснює, що вибір професії – не такий складний, як здається.

«Коли абітурієнти були маленькими, десь так 4 – 6-річними, вони при виборі іграшки керувалися своїм пізнавальним інтересом. Своїм – не чужим. Я або бавлюся цією іграшкою чи у цю гру, або ні, мене не тягне до неї, вона мені не цікава. Так і до вибору професії має притягувати зсередини. Абітурієнт може побоюватись, чи впорається з освоєнням певного фаху, але це нормально. Якщо є внутрішній інтерес до нього і побоювання – то все буде добре», – наголошує пані Наталія.

Чому найчастіше виникає проблема у виборі професії – пояснює заступниця директора з навчальної роботи Коломийського політехнічного коледжу Тетяна Смиковчук: «У школах тільки відбувається впровадження профільної освіти. Вона розпочинається у 9 класі, тому дитина ще не визначила, що хоче. Для цього ми проводимо День відкритих дверей, де викладачі проводять тренінги наприклад. Але, як правило, дитина краще сприймає тих, хто ближчий їй по віку, тому наші студенти в цей день роблять презентації. Зазвичай, після Дня відкритих дверей дитині легше визначити, що більше її цікавить. Але з практики можу зазначити, що з кожним роком приходить все більше визначених та цілеспрямованих дітей».

Крім цього, у коледжах також проводять профорієнтаційну роботу. Це можуть бути й олімпіади, зустрічі, запрошення, дискусії, табори, навчальні курси тощо.

Ще одним важливим елементом профорієнтаційної роботи є підготовчі курси. Такі, зазвичай, є дієвими й справді допомагають у виборі майбутньої професії, розповідають спеціалісти.

«Якщо взяти статистику нашого вишу, то 90% абітурієнтів, які відвідували профорієнтаційні курси, вступають до нас. Також не можу не сказати, що велику роль відіграє спілкування абітурієнтів з уже студентами. Звичайно ж, ми, як викладачі, теж допомагаємо, але ми не можемо тиснути на вступника», – зазначає відповідальна секретарка приймальної комісії Коломийського педагогічного коледжу Оксана Ткачук.

Не тиснути на дитину при такому важливому виборі у житті рекомендує батькам і психологиня Наталія Федорук: «Дуже добре, коли батьки мають або шукають змогу підтримати свою дитину на цьому шляху (фінансово і морально), особливо тоді, коли вони самі є фахівцями. Але вказувати не мають права, адже, якщо професія не обрана за внутрішнім покликанням, то ви й самі здогадуєтесь, хто буде винен потім».

Під час інтерв’ю із спеціалісткою у педагогічному коледжі зустрічаємо абітурієнток. Вікторія хоче стати вчителькою англійської мови. Іноземну вивчає вже 9 років. Каже, що давно знала, що обере саме цей фах.

Наступна наша співрозмовниця – теж Вікторія. Вступає на хореографію. Дівчина родом не з Коломиї, живе в Городенці. Каже, що танцює вже 9 років. Перевагу віддає народним танцям, відвідувала місцевий колектив «Покутянка».

Як підійти до вибору професії, якщо ви не можете визначитись, розповідає психологиня Наталія Федорук: «Рекомендую пройти психологічне тестування, спрямоване на виявлення уподобань, наявних здібностей. Наприклад, це можуть бути опитувальники ДДО Є. Клімова чи «Карта інтересів». Таким чином можна дізнатися про особистий психотип і те, які професії вдало з ним поєднуються. Крім цього, рекомендую виписати 5 професій, які до вподоби. Віднайти і познайомитися з людьми, які досягли успіху в них. Поцікавитися у професіоналів своєї справи, як їм це вдалося, що було важко, що легко, чи задоволені вони своєю професією?»

Але якщо ж ви все-таки, провчившись один рік, зрозуміли, що обраний фах – не та сфера, в якій би хотіли працювати. То це не проблема. Завжди є можливість вступити на інший факультети.

«Перший-другий курс – це загальноосвітня і трішки профільна підготовка. З другого курсу студент може змінити спеціальність. Звичайно, не на державне місце, але це можливо», – пояснює Тетяна Смиковчук.

Окрім цього, варто зазначити, що цьогоріч вступна кампанія особлива, бо значно зменшилася кількість вступників як 9-х, так і 11-х класів.

«На регіональній нараді, яку збирало Міністерство освіти у Львові, нам говорили про демографічний стан. Отже, з 2016 – 2019 року в нас так зване «демографічне дно», це пов’язано з низькою народжуваністю», – пояснює відповідальна секретарка приймальної комісії Коломийського педагогічного коледжу Оксана Ткачук.

До слова, незважаючи на низький рівень народжуваності, державні замовлення у вищих навчальних закладах залишилось на тому ж рівні, подекуди навіть вищі.

Ярина БАЛАБАНИК